Douglas A-26 Invader
| Douglas A-26 Invader | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник-штурмовик |
| Перший політ: | 10 липня 1942 |
| Прийнятий на озброєння: | лютий 1942 |
| Знятий з озброєння: | 1980[1] |
| Період використання: | 1942–1972 |
| На озброєнні у: | Див. Країни-експлуатанти |
| Розробник: | Douglas Aircraft Company |
| Виробник: |  Douglas Aircraft Company |
| Всього збудовано: | 2 452 |
| Вартість одиниці: | $ 242 595[2] |
| Конструктор: | Едвард Гайнеманн[en]/Теодор Раймонд Сміт[en] |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 570 км/год |
| Бойовий радіус: | 1 610 км |
| Дальність польоту: | 2 300 км |
| Бойова стеля: | 6 700 м |
| Швидкопідйомність: | 6,4 м/с |
| Довжина: | 15,24 м |
| Висота: | 5,64 м |
| Розмах крила: | 21,34 м |
| Площа крила: | 50 м² |
| Порожній: | 10 365 кг |
| Споряджений: | 12 519 кг |
| Максимальна злітна: | 15 900 кг |
| Двигуни: | 2 × радіальних 18-циліндрових поршневих авіаційних двигунів повітряного охолодження R-2800 Double Wasp-27 |
| Тяга (потужність): | 2 000 к.с. (1 500 кВт) |
| Кількість точок підвіски: | 2 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 1 800 кг |
| Підвісне озброєння: | до 910 кг бомб |
| Кулеметне озброєння: | 6-8 12,7-мм авіаційних кулеметів M2 «Браунінг» |
| Некеровані ракети: | до 10 5-дюймових НАР HVAR |
| | |
 Douglas A-26 Invader у Вікісховищі | |
Дуглас A-26 Інвейдер (англ. Douglas A-26 Invader) — американський двомоторний легкий бомбардувальник-штурмовик виробництва американської авіакомпанії Douglas Aircraft Company, розроблений на початку 1940-х років. Перебував на озброєнні військово-морських сил США та багатьох інших країн за часів Другої світової, Корейської та В'єтнамської війн, а також низки локальних конфліктів другої половини XX століття.
Гарно захищений літак з порівняно великим бомбовим навантаженням був одним з найшвидших бомбардувальників союзників. Всього було побудовано приблизно 1355 штурмовиків А-26В і 1091 бомбардувальників А-26С.
Історія створення
Наприкінці 1940 року на фоні перебігу подій у Західній Європі, керівництво військово-повітряних сил армії США видало замовлення на розробку лінійки багатоцільових ударних літаків, які мусили поєднувати в собі функції легкого бомбардувальника ближнього радіуса дії та штурмовика. В результаті компанія «Дуглас» представила на конкурс три варіанти літаків: тримісний бомбардувальник Douglas XA-26 з заскленою носовою частиною фюзеляжу, двомісний нічний винищувач XA-26A з радаром та важкий штурмовик XA-26B, озброєний 75-мм гарматою. Концептуально проект багатоцільового літака базувався на попередній моделі A-20 «Хевок», але мав використовувати потужніші двигуни Pratt & Whitney R-2800-27, що дозволило збільшити бомбове навантаження, захисне озброєння і радіус дії.
Завершення першого прототипу затрималось приблизно на пів року через проблеми з виготовленням обладнання. Тому прототип XA-26 вперше піднявся в повітря тільки 10 липня 1942 року з майбутнього міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса в Ель-Сегундо, а 31 жовтня 1942 року вперше піднявся в небо XA-26A. Після виготовлення і випробувань усіх трьох дослідних зразків армія вирішила відмовитись від нічного винищувача і використання гармат великого калібру і доцільним запуску в виробництво було визнано тільки бомбардувальний варіант XA-26 і штурмовик з кулеметним озброєнням.
Попри тому, що в цілому літак продемонстрував високі льотно-технічні характеристики, проблеми з силовою установкою відстрочили термін прийняття його на озброєння. Після довгих іспитів, ретельного вивчення досвіду застосування штурмовиків у Європі та на Тихому океані, A-26B урешті-решт був замовлений урядом для повітряних сил армії США. У серпні 1944 року поступило перше замовлення на 1 355 одиниць штурмовиків. Виробництво A-26 Invader почалося на заводі в Лонг-Біч вже в вересні 1943 року, але до кінця року було завершено тільки 7 літаків, проте вже наступного року почалось дійсно масове виробництво. Загалом до серпня 1945 року було виготовлено 2523 A-26.[3]
Основні модифікації
- A-26B (з 1948 року — B-26B) — штурмовий варіант з посиленим курсовим озброєнням. Оснащувався двигунами R-2800-27, -71 або -79. (1355 екз.)
- XJD-1 — буксирувальник на основі A-26B (1 прототип)
- ТВ-26В — навчальний варіант без озброєння.
- VB-26B — літак управління
- СВ-26В — транспортна модифікація.
- A-26C (з 1948 року — B-26С) — бомбардувальний варіант з заскленою носовою частиною. (1144 екз.)
- JD-1 (з 1962 року — UB-26J) — буксирувальник мішеней для ВМС (140 переобладнано з A-26C)
- JD-1D (з 1962 року — DB-26J) — JD-1 пристосований для запуску та управління безпілотними літальними апаратами
- FA-26C (з 1962 року — RB-26C) — фоторозвідник на базі A-26C
- ЕВ-26С — літак для випробувань керованих ракет і озброєння
- B-26K (з 1966 року — A-26A) — переобладнані для протипартизанських місій. Було встановлено потужніші двигуни, знято захисне озброєння, але посилено ракетно-бомбове. (40 літаків переобладнано в 1964-65 роках.)
Історія використання
Друга світова війна
Європейський ТВД
У вересні 1944 року 553-тя бомбардувальна ескадрилья, озброєна «Інвейдерами» почала діяти над територією Франції. Перший бойовий виліт відбувся 6 вересня проти цілей поблизу Бреста. До листопада новими літаками була оснащена ціла 416-а бомбардувальна група, а до весни 1949 таких груп вже було чотири. Ескадрилії комплектувались одночасно модифікаціями A-26B і A-26C, при цьому A-26C використовувались як лідери ударних груп. З січня 1945 «Інвейдери» в складі 47-ї бомбардувальної групи з'явилися на передовій в Італії, де завдавали удари з повітря по німецьких військах і комунікаціях. На початку травня 1945 року в Франції було 489 A-26, а в Італії ще 138.[3]
Пілоти були захоплені маневреністю і легкістю управління, але штурмовик А-26 володів надмірно складною і виснажливою приладовою дошкою, а також — слабкою передньою стійкою шасі, яка легко руйнувалася при посадці. Ліхтар кабіни екіпажу було важко відкрити у разі аварійного залишення машини. З часом ці проблеми були вирішені, й пілоти літака А-26 пишалися опануванням вимогливої, але ефективної бойової машини.
За нетривалий час з моменту появи на фронті до повної капітуляції Німеччини на Європейському ТВД «Інвейдери» здійснили 11 567 вильотів і скинули 18 054 тонн бомб. А-26 був настільки спритним, щоб міг постояти за себе при зустрічі з винищувачами супротивника. 19 лютого 1945 майор Майрон Л. Дарки з 386-ї бомбардувальної групи у Франції записав на свій рахунок «ймовірну перемогу» над гордістю німецької авіації — реактивним винищувачем «Мессершмітт» Me-262.
У Європі з різних причин було втрачено близько 67 «Інвейдерів», але за А-26 лічиться сім підтверджених перемог у повітряних боях.
Тихоокеанський ТВД
На Тихому океані «Інвейдер» також прогресував від невдалого початку до досягнення високої ефективності. Ще літом 1944 року перші чотири штурмовики A-26B прибули на Нову Гвінею, де були включені в 3-ю бомбардувальну групу, але до травня 1945 року «Інвейдери» майже не використовувались, екіпажі 3-ї групи здійснювали періодичні нальоти проти Формози.
Після прибуття на Окінаву 41-ї бомбардувальної групи з 102 A-26, останні почали активно використовуватись для бомбардувань цілей на території Японії і Китаю. В липні на Окінаву прибула ще 319-а бомбардувальна група, а загалом до осені 1945 року на цьому театрі діяло близько 250 «Інвейдерів».[3]
Післявоєнне використання
Після перемоги над Японією більшість A-26 спочатку були переведені в резервні частини або законсервували, а в строю залишились тільки дві групи — 3-я в Японії і 47-а в Техасі. Але до початку активної фази Корейської війни їх почали повертати в стій і під час війни ВПС США мала близько 120 A-26 базованих в Кореї. Новіша модифікація B-26K активно використовувалась протягом війни в В'єтнамі, але після 1969 року всі вони швидко були зняті з озброєння.
Окрім США B-26 активно використовували Повітряні сили Франції, які отримали близько 200 літаків в 1951 році. Французькі B-26 брали активну участь в війнах в Індокитаї та Алжирі.[3]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[4]
Технічні характеристики
| A-26B-15 | A-26C-30 | ||
|---|---|---|---|
| Довжина | 15,24 м | 15,62 м | |
| Висота | 5,64 м | ||
| Розмах крил | 21,34 м | ||
| Площа крил | 50,17 м² | ||
| Маса | пустого | 10 147 кг | 10 365 кг |
| максимальна злітна | 15 876 кг | 15 876 кг | |
| Двигуни | 2 × Pratt & Whitney R-2800-27 | ||
| Потужність | 2 × 2000 к. с. | ||
| Максимальна швидкість на висоті 4570 м | 571 км/год | ||
| Дальність польоту | 2255 км | ||
| Практична стеля | 6735 м | ||
Озброєння
- Стрілецьке
- A-26B:
- курсове — 6 × 12,7-мм кулеметів в носовій частині (з серії A-276B-50 — 8 кулеметів в носовій частині і 6 в крилах)
- захисне — по 2 12,7-мм кулемети в верхній і нижній дистанційно керованих баштах (в A-276B серій -51, -56, -61 і -66 замість нижньої башти встановлювався додатковий паливний бак)
- A-26C:
- курсове — 2 × 12,7-мм кулемети в носовій частині
- захисне — по 2 12,7-мм кулемети в верхній і нижній дистанційно керованих баштах
- Бомбове
- до 1814 кг в бомбовому відсіку
- 2 × 454 кг бомби на зовнішніх підвісах або 14 × 127-мм некерованих ракет
Країни-експлуатанти
|
Див. також
- Список літаків Другої світової війни
- Ту-2
- Ambrosini SAI.207
- Junkers Ju 188
- Bristol Brigand
- Nakajima B5N
- Dewoitine D.520
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Література
- Francillon, René. «The Douglas Invader Story». Air Enthusiast, Number Seven, July–September 1978, pp. 215—234. Bromley, Kent, UK: Pilot Press Ltd., 1978.
- Gallemi, Francis. A-26B/C Invader (Warbird Profile 1). Vaudreuil, Quebec, Canada: Aries Publications, 1994. ISBN 1-84176-080-3.
- Johnsen, Frederick A. Douglas A-26 Invader. North Branch, Minnesota: Specialty Press, 1999. ISBN 1-58007-016-7.
- Roeder, Jim. A-26 Invader Units of World War 2: Osprey Combat Aircraft 82. Botley, UK: Osprey Publishing, 2010. ISBN 978-1-84603-431-2
- Thompson, Scott. Douglas A-26 and B-26 Invader. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire, UK: Crowood Press Ltd., 2002. ISBN 1-86126-503-4.
- Winchester, Jim. «Douglas A-26 Invader.» Aircraft of World War II. London: Grange Books, 2004. ISBN 1-84013-639-1.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Douglas A-26 Invader |
- Douglas A-26 / B-26 Invader Medium Bomber / Heavy Assault Aircraft (1944) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Douglas A-26 Invader [Архівовано 2 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Douglas A-26 Invader [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
- The Douglas A-26 Invader
- A-26B Invader [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- A-26C Invader [Архівовано 19 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- ↑ Повітряні сили Колумбії
- ↑ Knaack, Marcelle Size. Encyclopedia of US Air Force Aircraft and Missile Systems: Volume 1 Post-World War II Fighters 1945—1973. Washington, DC: Office of Air Force History, 1978. ISBN 0-912799-59-5.
- ↑ а б в г Харук, 2012, с. 263-264.
- ↑ Харук, 2012, с. 263.
Відео
- A-26 Flying Tips: How to Fly the Douglas A-26 Invader Attack Bomber [Архівовано 28 березня 2015 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
