Boeing B-29 Superfortress
Сюди перенаправляється запит «Boeing B-50 Superfortress». На цю тему потрібна окрема стаття.
| Boeing B-29 Superfortress | |
|---|---|
 | |
| B-29 | |
| Призначення: | стратегічний бомбардувальник |
| Перший політ: | 21 вересня 1942 |
| Прийнятий на озброєння: | 8 травня 1944 |
| Знятий з озброєння: | 21 червня 1960 |
| Період використання: | 1942—1960 |
| На озброєнні у: | США, Велика Британія, Австралія |
| Розробник: | Боїнг |
| Виробник: | Боїнг |
| Всього збудовано: | 3900 |
| Конструктор: | Боїнг |
| Екіпаж: | 11 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 350 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 574 км/год |
| Бойовий радіус: | 5230 км |
| Дальність польоту: | 9000 км |
| Практична стеля: | 10 200 м |
| Швидкопідйомність: | 2,7 м/с |
| Довжина: | 30,2 м |
| Висота: | 8,5 м |
| Розмах крила: | 43,1 м |
| Площа крила: | 161,3 м² |
| Споряджений: | 54 000 кг |
| Двигуни: | Райт R-3350-23 |
| Тяга (потужність): | 4x2200 к.с. |
| Гарматне озброєння: | 12x12,7 мм (кулемети) 1x20 мм (гармата) |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 9000 кг |
| | |
 Boeing B-29 Superfortress у Вікісховищі | |
Boeing B-29 Superfortress — стратегічний бомбардувальник США, розроблений на початку 1940-х років. Вважається найкращим стратегічним бомбардувальником часів Другої світової війни. B-29 став широко відомим у світі завдяки проведеним у серпні 1945 року літаками цього типу атомних бомбардувань японських міст Хіросіма і Наґасакі. Бомбардувальники «Суперфортеця» застосовувалися під час Корейської війни 1950–1953 років. У СРСР був створений і серійно випускався Ту-4, що був копією B-29.
Історія створення
Розробка дальнього бомбардувальника велась в Boeing ще з березня 1938 року, тому коли в січні 1940 року армійське командування видало специфікацію R-40B на новий літак, Boeing вже мало декілька попередніх дизайнів, кращий з яких мав позначення модель «341», був представлений до конкурсу. Запропонований літак був середньопланом, з триопорним шасі з носовим колесом і двигунами Pratt & Whitney R-2800.
Проте в березні специфікація була змінена, зросли вимоги до бомбового навантаження і захисного озброєння. Відповідно Boeing запропонували новий проект — модель «345», який вже мав оснащуватись двигунами Wright R-3350[en]. Захисне озброєння мала складатись з десяти 12,7-мм кулеметів і однієї 20-мм гармати в чотирьох дистанційно керованих турелях і хвостовій установці. Дистанційно керовані турелі могли керуватись були синхронізовані, що дозволяло вести безперервний вогонь по противнику. Кабіни були герметичними, а більшість гідравлічних і пневматичних систем було замінено на електричні. Саме такий проект було передано на розгляд армії, і в серпні було зроблено замовлення на два прототипи, які отримали позначення XB-29.
Перший прототип XB-29 з двигунами R-3350-13 піднявся в повітря 15 вересня 1942 року. Через проблеми з двигунами випробування проводились повільно, зокрема на другому прототипі вже в першому вильоті 30 грудня 1942 року загорівся один двигун, а 18 лютого 1943 літак зазнав аварії. Більшість проблем з двигунами було виправлено на третьому прототипі, який був готовий в червні 1943 року.
Проте ще до закінчення випробувань третього прототипу почалось виробництво передсерійної партії з 14 літаків YB-29 з двигунами R-3350-21. А в кінці серпня 1943 року вже був виготовлений перший серійний B-29. Літак виготовлявся на заводах Boeing, Martin і Bell. Загалом було виготовлено 3965 літаків.[1]
Основні модифікації
- B-29 — оснащувався двигунами Wright R-3350 підсерій 23, 23A, 41, 57 або 57A потужністю 2200 к.с. Захисне озброєння — вісім 12,7-мм кулеметів в чотирьох висувних турелях (по дві зверху і знизу фюзеляжу) і хвостова установка з двома 12,7-мм кулеметами і одною 20-мм гарматою. Декілька серій літаків мали чотири кулемети в верхній передній турелі, а в останніх виготовлених не встановлювалась гармата. Максимальне бомбове навантаження — 9070 кг. Виготовлено 2081 літак: 1620 на заводах Boeing, 257 — Bell і 204 Martin.
- B-29A — для спрощення виготовлення змінено центроплан, що також змусило зменшити розміри паливних баків. Оснащувався двигунами Wright R-3350 підсерій 57, 57A або 59. Захисне озброєння — 12 12,7-мм кулеметів (4 в передній верхній турелі, по два в задній верхній, двох нижніх і хвостовій турелі). Виготовлено 1119 літаків.
- B-29B — варіант з зменшеним озброєнням і обладнанням, оснащувався тільки хвостовою туреллю з 3 12,7-мм кулеметами. Максимальне бомбове навантаження — 10 340 кг. З лютого 1945 року на заводах Bell було виготовлено 311 літаків.
- F-29A (також FB-29 і RB-29) — варіант фоторозвідника. Було переобладнано 117 B-29A.
- TB-29 — навчальний варіант без захисного озброєння.
- SB-29 — морський рятувальний варіант. Переобладнано 16 літаків.
- KB-29M/P — варіант заправника. Переобладнано 208 літаків.
- WB-29 — метеорозвідник.
- B-29F — модифікація пристосована для роботи над Арктикою. Переобладнано 6 літаків.
- B-29L — Бомбардувальна модифікація з системою заправки в повітрі. Переобладнано 72 літака.
Бойове використання
Друга світова війна
За планами військового командування, B-29 мали перш за все використовуватись на Тихоокеанському театрі бойових дій, розміщення доступних аеродромів на якому потребувало бомбардувальників з максимальним радіусом дії. Тому першими, зимою 1943-44 року, B-29 отримало 58-ме бомбардувальне крило, яке після освоєння літака, в квітні 1944 року, було перекинуте в Індію, а з початком бойової роботи частина літаків була призначена на китайські аеродроми.
5 червня відбувся перший бойовий виліт проти залізничного вузла поблизу Бангкоку, який завершився повним провалом. З 98 бомбардувальників, які вилетіли на місію, 14 були змушені повернутись через проблеми з двигунами, 42 витратили все пальне і були змушені сісти на запасні аеродроми, а 5 розбилось при посадці. При цьому результати бомбардування теж були не найкращими, в ціль влучило тільки 18 бомб. Другий бойовий виліт 14 червня теж був невдалим — з 75 бомбардувальників було втрачено 8 (з них шість розбились при посадці, ще один на старті, і тільки один — від ППО противника), а завдання змогли виконати тільки 57. При цьому по основній цілі — заводі на острові Кюсю влучила тільки одна бомба. Незважаючи на це B-29 продовжували виконувати місії, зокрема проти об'єктів нафтової промисловості на Суматрі і металургійних заводів у Маньчжурії, результати яких були сумнівними.
Проте з осені 1944 року зі зміною керівництва і набуттям досвіду ситуація почала покращуватись, через бомбардувальні місії промислове виробництво Маньчжурії зменшилось на дві треті. Через складність забезпечення військ у Китаї, B-29 були виведені звідти грудні 1944 року і в подальшому діяли тільки з Індії. Зокрема B-29 залучались до знищення порту і доків у Сінгапурі та при мінуванні гирл рік Янцзи і Хуанхе. Останній виліт з Індії відбувся 29 березня 1945 року.
З жовтня 1944 року B-29 в складі 73-о бомбардувального крила прибули на Сайпан. 28 жовтня з цього острова на перше бойове завдання проти японської бази на островах Трук вилетіли 18 B-29, а 24 листопада відбувся перший виліт проти об'єктів на японських островах. Оскільки американські винищувачі не могли супроводжувати B-29, останні були змушені діяти на висотах 8-9 кілометрів, що зумовлювало низьку точність бомбардувань. Проте деякі місії були доволі успішними, зокрема 13 грудня 1944 року B-29 знищили завод з виробництва двигунів у Нагої, який виробляв близько чверті всіх авіаційних двигунів Японії.
З січня 1945 року B-29 почали використовуватись для нічних нальотів з використанням запалювальних бомб. 3 січня відбувся рейд на Нагою, 4 лютого — була здійснена масована атака на Кобе. Кількість B-29 постійно зростала, зокрема нові ескадрильї почали діяли з островів Тініан і Гуам. Вночі 9 березня відбувся масований наліт на Токіо, коли 325 B-29 скинули 1665 тон запалювальних бомб і напалму. Наступного дня відбувся схожий рейд на Нагою, ще пізніше на Осаку. У квітні проти Японії вже діяли більше 700 B-29, які, окрім бомбардувальних рейдів, також здійснювали мінування моря безпосередньо поблизу Японії.
Проте B-29 найбільш відомий через ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі — перше (і єдине) бойове використання ядерної зброї. Для місії в грудні 1944 року була сформована змішана спеціалізована 509-а група, 393-я ескадрилья якої була оснащена B-29, пристосованими для використання ядерних бомб. У кінці квітня ескадрилью було перекинуто на Тініан, а 6 і 9 серпня відбулись бомбардування Хіросіми і Нагасакі відповідно. Востаннє B-29 в Другій світовій використовувались 14 серпня, тоді 740 літаків здійснили бомбардування більше десяти цілей. [1]
Післявоєнне використання
B-29 склали основу Стратегічного авіаційного командування США, яке було сформоване в березні 1946 року, але вже з 1949 року їх почали заміняти на новішу версію B-50. B-29 ще активно використовувались під час Корейської війни, але були повністю зняті з озброєння невдовзі після її закінчення.
Окрім США, B-29 стояли на озброєнні Королівських ВПС. В 1950 році Британія отримала 84 B-29A і 3 RB-29, де вони отримали позначення Washington Mk.1 і служили до 1955 року.
Три B-29 здійснили вимушену посадку на території СРСР, де були інтерновані і використані для створення Ту-4.[1]
Тактично-технічні характеристики
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]
| B-29 | B-29A | B-29B | ||
|---|---|---|---|---|
| Довжина | 30,18 м | |||
| Висота | 8,46 м | |||
| Розмах крил | 43,05 м | 43,36 м | 43,05 м | |
| Площа крил | 161,3 м² | 161,5 м² | 161,3 м² | |
| Маса | пустого | 31 815 кг | 32 368 кг | 31 298 кг |
| максимальна злітна | 61 235 кг | 61 235 кг | 62 142 кг | |
| Двигуни | 4 × Wright R-3350-23 | 4 × Wright R-3350-57 | 4 × Wright R-3350-41 | |
| Потужність | 4 × 2200 к. с. | |||
| Максимальна швидкість | 603 км/год | 611 км/год | 586 км/год | |
| Дальність польоту | нормальна | 2575 км | 2900 км | 2900 км |
| максимальна | 6435 км | 6760 км | ||
| Практична стеля | 9700 м | 10 600 м | 9750 м | |
| Час підйому на 7620 м | 38 хв | 38 хв | ||
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Харук, 2012, с. 230-235.
- ↑ Харук, 2012, с. 231.
Література
- Bowers, Peter M. (1999). Boeing B-29 Superfortress. Stillwater, Minnesota: Voyageur Press. ISBN 0-933424-79-5.
- Deakin, John (24 червня 2002). Superfortress!. Pelican's Perch. Aviation Publishing Group (56). Архів оригіналу за 24 серпня 2006. Процитовано 15 січня 2006.
{{cite journal}}: Текст «Pelican's Perch #56» проігноровано (довідка) - Futrell RF, Greenhalgh WH, Grubb C, Hasselwander GE, Jakob RF, and Ravenstein CA (1976). The United States Air Force in Southeast Asia - Aces and aerial victories, 1965-1973. ISBN 0-89875-884-X.
- Hess, William N. (1998). Big Bombers of WW II.
- Higham, Robin; Williams, Carol (editors) (1975). Flying combat aircraft of USAAF-USAF (Volume 1). Air Force Historical Foundation. ISBN 0-8138-0325-X.
- Johnson, Robert E. «Why the Boeing B-29 Bomber, and Why the Wright R-3350 Engine?» American Aviation Historical Society Journal 1988 33(3): 174—189. ISSN 0002-7553
- LeMay, Curtis; Yenne, Bill (1988). Super Fortress. Berkley Books. ISBN 0-425-11880-0.
- Mann, Robert A. (2004). The B-29 Superfortress: A Comprehensive Registry of the Planes and Their Missions. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company. ISBN 0-7864-1787-0.
- Pace, Steve (2003). Boeing B-29 Superfortress. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire, United Kingdom: Crowood Press. ISBN 1-86126-581-6.
- Vander Meulen, Jacob (1995). Building the B-29. Washington, D.C.: Smithsonian Books. ISBN 1-56098-609-3). (The economic aspect of the B-29 program)
- Wheeler, Keith (1982). Bombers over Japan. Virginia Beach, Virginia: Time-Life Books. ISBN 0-8094-3429-6.
- «Boeing B-29 Superfortress.» Encyclopedia of American Aircraft. Accessed on October 26, 2004.
- "Boeing B-29 «Superfortress». USAF Museum. Accessed on October 10, 2004.
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Boeing B-29 Superfortress |
- 330th.org, 20th AF, 314th BW, 330th BG history and first-hand accounts
- B-29 «DOC» Restoration Project [Архівовано 4 червня 2007 у Wayback Machine.], the restoration of Doc
- National Air and Space Museum, Smithsonian page on Enola Gay
- Preserved Aircraft, status of preserved B-29's
- Russian B-29 Clone [Архівовано 9 серпня 2008 у Wayback Machine.], the reverse-engineered Tu-4
- Bombers Over Japan, development, photos, and history
- Warbirds Resource Group [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.], specifications and photos
- 'Birth of the B29', film with anti-Japanese propaganda; footage of B-29 construction and testing begins at 4:00
- film thumbnail gallery
- Pelican's Perch #56:Superfortress! [Архівовано 28 серпня 2007 у Wayback Machine.], Article wrote by John Deakin, one of the pilots who regularly fly the world's only remaining flyable B-29
- WarbirdsRegistry.org B-29/B-50 [Архівовано 2 липня 2007 у Wayback Machine.], Listing of surviving B-29's
- B-29.org [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.], history and first-hand accounts
- New England Air Museum's B-29 «Jack's Hack»
- Annotated bibliography on the B-29 from the Alsos Digital Library
- T-Square-54: The Last B-29 website [Архівовано 20 вересня 2007 у Wayback Machine.], by Tom Mathewson
- Museum of Flight [Архівовано 5 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- China Lake Alumi Website by China Lake Museum Foundation, desert photos of aircraft under web sections: B-29s #1 and B-29s #2.
- US Naval Air Warefare Center Weapons Division
- A childhood memory of B29s
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
