«Каталіна» американських ВМС часів Другої Світової війни
Consolidated PBY Catalina, «Каталіна» — американський летючий човен та літак-амфібія, розроблений в середині 30-х р. XX ст. компанією Consolidated Aircraft. Брав активну участь у бойових діях на усіх фронтах Другої світової війни. Експортувався в більш ніж 30 країн, постачався в СРСР за ленд-лізом, та вироблявся у Радянському союзі за ліцензією під назвою ГСТ. «Каталін» було побудовано більше, ніж будь-яких інших гідролітаків в історії[1].
Після війни й далі активно використовувався військовими та цивільними операторами протягом кількох десятиріч. Окремі екземпляри експлуатуються як пожежні літаки й у наш час.
Зміст
1Історія назви
2«Каталіна» в СРСР
3Після війни
4Серійні варіанти
5Галерея
6Джерела
7Посилання
Історія назви
«Каталіною» амфібію нарекли британські льотчики, отримавши перші постачання у листопаді 1940 р. Літак було названо на честь острова-курорту біля берегів Каліфорнії[2]. Таке ім'я цілком відповідало прийнятій у Королівських ВПС системі найменування іноземних літаків, згідно з якою назва машини повинна вказувати на її походження. Коли у 1941 році США офіційно ввели систему назв для власних літаків, багато імен вони запозичили у британців, включно із «Каталіною».
«Каталіна» в СРСР
Перша спроба отримати «Каталіну» для радянського флоту була здійснена у 1942 році, але безрезультатно.[1]
З лютого 1943 року завод Naval Aircraft Factory[en] (NAF) у Філадельфії почав будувати модифіковану версію «Каталіни» під індексом PBN-1 Nomad. Саме ці машини були запропоновані за ленд-лізом СРСР. Майже всі літаки з цим індексом (138 зі 156 побудованих) були відправлені в Елізабет-Сіті, звідки радянські екіпажі переганяли їх у бойові частини.[2][3]
У модифікації Nomad носову частину подовжили, а вікно бомбардира захистили створами. На 1,42 м подовжилась хвостова частина. Змінилась форма поплавків під крилами, у центральній частині крила розмістили додатковий паливний бак, встановили нове хвостове оперення та вдосконалили електросистему. Носова турель з 12,7-мм кулеметом стала хованою.
Ці літаки використовувались як розвідники та мисливці за підводними човнами, а також для рятування екіпажів збитих літаків. До травня 1945 року літаки цього типу стали наймасовішими гідролітаками у радянській морській авіації, витіснивши МБР-2[4].
Після війни
У післявоєнний період «Каталіну» прийняли на озброєння більш ніж 30 країн світу. Нідерландські літаки брали участь у спробі придушити щойно оголошену незалежність Індонезії у 1946-48 рр., ізраїльські застосовувалися під час Суецької кризи1956 р. Останньою військовою операцією «Каталіни» стала висадка кубинських контрреволюціонерів у затоці Свиней у квітні 1961 р.
У США та Канаді багато «Каталін» модифікували у пожежні літаки для боротьби з лісовими пожежами. Модифікація передбачала встановлення у фюзеляжі бака ємністю 4164 л води, що наповнювався під час глісування літака на швидкості 112—120 км/год. Висувний забірник дозволяв набирати 3000 л за 15-20 сек.
Серійні варіанти
РВУ-1 — початкова версія з двигунами R-1830-64. Озброєння 4 × 7,62 мм кулеметами, до 1820 кг бомб, або 2 торпеди;
РВУ-2 — змінене хвостове оперення;
РВУ-3 — з двигунами R-1830-66;
РВУ-4 — з двигунами R-1830-72 та системою запобігання заледенінню;
РВУ-5 — з двигунами R-1830-82, зміненим хвостовим оперенням, бортовими стрілецькими установками у блістерах. Озброєння 2×12,7 + 2×7,62 мм кулемета, потім 2×12,7 + 3×7,62 мм кулемета. З 1941 року встановлювались радари;
РВУ-5А — амфібія на базі РВУ-5, гідравлічно-кероване триопорне шасі з носовою стійкою;
РВУ-6А — останній варіант, що увібрав зміни, застосовані у моделі PBN-1 Nomad. А саме: трохи вищий кіль, зміцнене крило, нова електрична система, та носова турель з 12,7-мм кулеметом.
Галерея
Прототип XPBY-5A під час випробувань, грудень 1939 р.
Цивільна «Каталіна» канадського виробництва, 1952 р.
Пожежна «Каталіна» у середині 80-х
Сучасна модифікація Bird Innovator з двома додатковими двигунами від Cessna та переробленою кабіною
Джерела
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Trimble, William (1990). Wings for the Navy: a history of the Naval Aircraft Factory, 1917-1956. Annapolis: United States Naval Institute. pp. 248–249. ISBN 9780870216633.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Consolidated PBY Catalina
Creed, Roscoe. PBY: The Catalina Flying Boat. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 1986. ISBN 0-87021-526-4
Crocker, Mel. Black Cats and Dumbos: WW II's Fighting PBYs. Crocker Media Expressions, 2002. ISBN 0-9712901-0-5
Hendrie, Andrew. Flying Cats: The Catalina Aircraft in World War II. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 1988. ISBN 0-87021-213-3
Legg, David. Consolidated PBY Catalina: The Peacetime Record. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 2002. ISBN 1-55750-245-5
Ragnarsson, Ragnar. US Navy PBY Catalina Units of the Atlantic War. Botley, Oxford, UK: Osprey Publishing, 2006. ISBN 1-84176-910-X
Scarborough, William E. PBY Catalina — Walk Around. Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications, Inc., 1996. ISBN 0-89747-357-4
Wagner, Ray. The Story of the PBY Catalina (Aero Biographies Volume 1). San Diego, California: Flight Classics, 1972.
Consolidated PBY Catalina у Вікісховищі
Прототип XPBY-5A під час випробувань, грудень 1939 р.
Цивільна версія «Каталіни» авіакомпанії Qantas
На Тихому океані під час битви за атол Мідвей
Остання військова модифікація «Каталіни» — PBY-6A
Цивільна «Каталіна» канадського виробництва, 1952 р.
Пожежна «Каталіна» у середині 80-х
Сучасна модифікація Bird Innovator з двома додатковими двигунами від Cessna та переробленою кабіною
