Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Боїнг KC-135 «Стратотанкер» (англ.Boeing KC-135 Stratotanker[1][a]) — американський реактивний чотиридвигуновий спеціалізований багатофункціональний військово-транспортний літак/літак-заправник, спроєктований на початку 1950-х на базі транспортного літака C-135 Stratolifter[en].
Зміст
1Виробництво і модифікації
2Конструкція
3Відмітні особливості літака
4Модифікації
5Втрати літаків
6Експлуатанти
7Льотно-технічні характеристики
8Див. також
9Примітки
Виробництво і модифікації
Boeing KC-135
Літак KC-135 розроблявся насамперед для збільшення радіуса дії стратегічних бомбардувальників типу B-52, для чого була розроблена дистанційно-керована телескопічна штанга довжиною до 14,3 метра. Спочатку передбачалося перекачування близько половини бортового палива танкера (43,5 т).
Перший дослідний серійний KC-135, створений на базі Boeing 367-80[en] і елементів конструкції 707 злетів у серпні 1956 року. Постачання для Стратегічного командування ВПС США, на авіабазу Castle в Каліфорнії, були розпочаті у червні 1957 року. Надалі літак глибоко модернізувався, з заміною двигунів і бортових систем, що значно підвищило його характеристики.
На базі KC-135 були створені різноманітні модифікації: розвідники, розвідники радіоелектронних засобів противника, розвідники погоди, літаки для наукових досліджень, повітряні командні пункти управління і зв'язку зі стратегічними ядерними силами — МБР, підводними човнами з БРПЛ, бомбардувальників, на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, перевезення командування збройних сил США. Нині KC-135 і його різні військові та науково-дослідні модифікації продовжують літати. Передбачається їх експлуатація до 2040 року.
KC-135A — базова модель, з турбореактивними двигунами Pratt & Whitney J-57-P-59W. Всього випущено 732.
KC-135E — перша модифікація KC-135A, з двигунами Pratt & Whitney TF-33-PW-102 (на 14 % більш економічними). Всього переобладнано 167 машин. Знято з озброєння у 2009 році.
KC-135Q — друга модифікація KC-135A. Всього переобладнано 56 машин. 30 з них були призначені, через специфічність палива JP-7, для дозаправки однієї-єдиної моделі літака — літака-розвідника Lockheed SR-71 («Чорний дрізд»)[2].
KC-135R — третя модифікація. Встановлено чотири турбовентіляторних двигуни CFM International CFM-56-2B-1, проведена заміна частини обшивки нижній поверхні крила, встановлено більш досконале пілотажно-навігаційне обладнання, електрична та гідравлічна системи, запас палива був збільшений з 86 до 92 тонн. У результаті цього маса літака зросла з 137 до 146 тонн. Вартість модернізації одного літака з KC-135 KC-135R становила 16 млн доларів США. Всього переобладнано не менш 361 машини.
KC-135T — модернізація KC-135Q до рівня KC-135R. Всього переобладнано 54 машини.
KC-135F —
KC-135FR — модифікація для ВПС Франції.
C-135 Stratolifter — транспортувальник:
KC-135A —
KC-135B —
KC-135E —
KC-135C —
Літаки для перевезення командування збройних сил США:
VC-135 (VTP) — військовий пасажирський варіант.
Військові модифікації KC-135:
EC-135 Looking Glass (дзеркало) — повітряна система, що відображає/повторює наземні системи керування пусками МБР з використанням системи ALCS.
EC-135H —
RC-135 Rivet Joint — серія літаків (A, B, D, E, M, R, U) для радіоелектронної розвідки та аерофотозйомки, не мають озброєння. У складі ВПС і ВМФ США. Крім льотного екіпажу, на борту працюють 25-30 операторів.
RC-135V — літак радіорозвідки та збору даних про роботу іноземних радіоелектронних засобів, що застосовується при розробці нових систем радіоелектронних перешкод. Літак RC-135V/W обладнаний комплексною апаратурою радіоелектронної розвідки та системами управління і цілевказування наземним і повітряним засобам ППО, у складі екіпажу працюють сім операторів.
WC-135B Constant Phoenix — літак-розвідник погоди, належить Повітряним силам США.
OC-135B Open Skies — літак на базі розвідника RC-135B для контролю за військовою діяльністю держав у рамках міжнародної програми «Відкрите небо».
Науково-дослідні модифікації KC-135:
NKC-135A — дослідний літак, у складі Повітряних сил США.
EC-135N ARIA — літак зв'язку і спостереження за космічними об'єктами.
EC-135E ARIA —
Інші військові та розвідувальні літаки, схожі на KC-135 створювалися на базі планера Boeing 707.
Втрати літаків
За одними даними, з початку експлуатації в 1956 році до січня 1990 року в авіакатастрофах було втрачено 73 літаки КС-135 різних модифікацій[3]; по іншим — 62 шт. КС-135 всіх модифікацій[4][5].
3 травня 2013 року на півночі Киргистану в районі села Чалдовар зазнав аварії KC-135R бортовий номер AMC-38877, що належить американського Центру транзитних перевезень аеропорту Манас.
↑Model Designation Of Military Aerospace Vehicles(PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.
↑Авиационная энциклопедия «Уголок неба». SR-71 Blackbird. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 14 квітня 2018.
↑США // «Зарубежное военное обозрение», № 1, 1990. стр. 95
↑C-135 FLIGHT MISHAP HISTORY [Архівовано 19 березень 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 березня 2012)
↑Список втрат «танкерів» (ASN Aviation Safety Database). Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
↑International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 162. — ISBN ISBN 9781857438352.
Boeing KC-135 Stratotanker у Вікісховищі
Велика Британія — 2 RC-135W, станом на 2016 рік[6]
Сінгапур — 4 KC-135, станом на 2016 рік
США — 363 KC-135R, 54 KC-135T, 2 WC-135, 8 RC-135V, 9 RC-135W, 3 RC-135S, 2 RC-135U і 2 OC-135B, станом на 2016 рік
Туреччина — 7 KC-135R, станом на 2016 рік
Франція — 6 KC-135 і 22 C-135FR, станом на 2016 рік
Чилі — 3 KC-135, станом на 2016 рік
