3-й Гайдамацький піхотний полк

Гайдамацький Кіш Слобідської України
Третій Гайдамацький піхотний полк
Гайдамацька бригада
Провідники коша
На службі грудень 1917 — 1918
Країна  УНР
Тип піхота
Чисельність кіш, полк, бригада
Війни/битви Українська революція
Радянсько-українська війна (1917—1921)
Командування
Визначні
командувачі
Симон Петлюра
Володимир Сікевич
Омелян Волох

Медіафайли на Вікісховищі

Гайдамацький Кіш Слобідської України — військова частина у складі Армії УНР. Остаточно сформована в січні 1918 року Симоном Петлюрою, який став його отаманом.

Формування

Згідно зі споминами М. Чеботарьова, початкову основу формування склали 200—250 вояків-добровольців з 2-го Українського запасного полку Омеляна Волоха (створеного шляхом українізації дислокованого в Харкові 28-го запасного піхотного полку Російської імператорської армії), яким вдалося вийти з бою з прибулими до міста більшовиками-«антоновцями» не ушкодженими та уникнути роззброєння[1].

Після роззброєння полку 10 січня Волох з півсотнею офіцерів виїхав до Полтави. У Полтаві Волох почав формувати нову частину для боротьби з більшовиками. До свого загону він приєднав юнкерів з Полтавської й Чугуївської школи та козаків 1-го Українського козацького кінно-навчального полку на чолі з Гомзіним Борисом. Цей зведений полк Волох назвав Гайдамацький кіш Слобідської України.[2]

Частини з яких сформували кіш:

Після боїв за Гребінку харківський загін Волоха утворив підрозділ «курінь червоних гайдамаків»[3]. В Києві з добровольців 2-ї піхотної юнацької школи (колишньої 2-ї Київської школи прапорщиків) Симоном Петлюрою було зрекрутовано «курінь чорних гайдамаків» (до 150 вояк). Назву підрозділи отримали згідно з кольорами шликів. Першою спільною військовою акцією кошу, разом з сотнею Січових стрільців Романа Сушко, були бої за станцію Кононівка.

Окрім куренів червоних і чорних гайдамаків, формація у своєму складі мала кінну отаманську сотню та гарматний дивізіон (начальник артилерії — Георгій Афанасьєв). Особовий склад коша, окрім добровольців, складався у тому числі зі старшин і козаків київських військових шкіл. Кіш відзначився у зимових боях 1918 року під час вмиротворення Січневого повстання та оборони Києва від військ більшовиків. Перший курінь здебільшого складали досвідчені солдати-фронтовики[4]. Їх уніформу початково складали шапка з червоним шликом, червоні шкіряні штани та жовтий кожушок[5].

Курінь «чорних гайдамаків» комплектувався з юнкерів 2-ї піхотної юнацької школи, які добровільно зголосилися стати на службу в українську армію. Курінь «червоних» гайдамаків формувався з добровольців — офіцерів Російської імператорської армії, які перейшли на службу до армії УНР, та з юнкерів київських військових шкіл.

Бої за Донбас

У березні 1918 року Кіш перейменували на Гайдамацький піхотний полк (командир — полковник Володимир Сікевич) та включили до складу Запорізького корпусу.

У червні 1918 року полк переформували в Гайдамацьку бригаду з гарматним дивізіоном та кінною сотнею. Командував бригадою Омелян Волох. У листопаді 1918 січні 1919 року гайдамацькі частини розташовувалися в районі Бахмут — Яма — Лиман — Ниркове, який контролювали[6].

Командування

  • грудень 1917 — березень 1918 — Петлюра Симон Васильович
  • березень 1918 — червень 1918 — Сікевич Володимир Васильович
  • червень 1918 — липень 1918 — Волох Омелян Іванович
  • липень 1918 — листопада 1918 — Сильванский Микола Михайлович
  • 1919 — Виноградів Юрій
  • 16 листопада 1918—1920 — Волох Омелян Іванович

Склад

грудень 1917

  • 1-й курінь Чорних гайдамаків — Блаватний Никифор
  • 1-й юнкерський курінь гайдамаків
  • 1-й курінь Червоних гайдамаків — Волох, Омелян Іванович

січень 1918

  • 1-й курінь Чорних гайдамаків — Блаватний, Никифор
  • 1-й курінь Червоних гайдамаків — Волох, Омелян Іванович Кінна сотня — Ляхович
  • 1-я Сотня січових стрільців — Сушко, Роман Кирилович
  • 1-й Гайдамацький гарматний дивізіон — Смовков К.

червень 1918

  • 1-й курінь Чорних гайдамаків — Блаватний, Никифор
  • 1-й курінь Червоних гайдамаків — Волох, Омелян Іванович
  • Кінна сотня — Ляхович
  • 1-й Гайдамацький гарматний дивізіон — Смовков К.

Військовики коша

Примітки

  1. Визвольні змагання очима контррозвідника. (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва): Науково-документальне видання — К.: Темпора, 2003—288 с. (26 с.) ISBN 966-8201-00-0
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 9 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Тинченко Я. Ю. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) // Реальний стан збройних сил супротивників
  4. Дорошенко Д. І. Історія України, 1917—1923 рр. Том 1 — К.: Темпора, 2002. — 320 с. (204 с.) ISBN 966-95991-5-6
  5. «Червоного кольору шкіряні штани, жовтий коротенький кожушок, смушкова шапка з червоним шликом, голена голова з довгим чорним оселедцем за вуха та свіжим шрамом від кулі, і нерухоме самовпевнено залізне обличчя маніяка: нібито справді воскресший гайдамака прастарих часів» Всеволод Петрів «Військово-історичні праці. Спомини» (вступ В. Сергійчука) Збірник, «Поліграфкнига» К; 2002 640 с. ISBN 966-530-110-1
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Посилання

  • Кіш Слобідської України [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 648. — 1000 екз.
  • Тинченко Я. Гайдамаки з Донбасу. Як «донецькі» придушили повстання на «Арсеналі» [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2011. — 4 лютого.
  • п
  • о
  • р
Українська Народна Республіка
Устрій
Міжнародні відносини
Армія
Головний Отаман військ і флоту УНРУкраїнський генеральний військовий штабГоловна управа Генерального штабу/Генеральний штабПолк імені гетьмана Богдана ХмельницькогоПолк імені гетьмана Павла ПолуботкаУкраїнське вільне козацтвоГайдамацький кіш Слобідської УкраїниСічові стрільціЗапорізький корпусЧорні запорожціСірожупанникиСиньожупанникиТретя Залізна стрілецька дивізіяЧорноморський флотДивізія морської піхотиУкраїнська Галицька арміяСтепова дивізіяВолинська групаКримська групаАлмазівціПовітряний флот УНРЗапорізька повітроплавна ескадра
Персоналії
Влада
УСДРПУПСФУПСР • Організації меншин: Польська соціалістична партія — Лівиця • ПДЦ • ППС (р. ф.)СДКПіЛБундПоалей-Ціон
Опозиція
УНП • УДХПУНГСоюз земельних власників • Організації меншин: ПКВ
Події
Українська маніфестаціяВсеукраїнський національний конгресВсеукраїнські військові з'їздиВиступ полуботківцівТимчасова інструкція Тимчасового УрядуЗ'їзд поневолених народів • Жовтневі події • Українсько-більшовицька війна 1917—1921 • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бої за Одесу • Січневе повстання • Бій під Крутами • Взяття Києва більшовиками • Берестейський мир • Кримська операція • Бої за Донбас (1918) • Вступ німецької армії до Києва • Встановлення гетьманської влади в Україні • Директорія УНР • Антигетьманське повстання • Акт ЗлукиЛітківський бій • Повторне взяття Києва більшовиками • Куренівське повстанняКиївська катастрофаТрикутник смертіПерший зимовий похідДругий зимовий похідХолодноярська республіка
Директорія
Президенти
Землі
Азовська земля • Болохівська земля • Брацлавщина • Волинь • Деревлянська земля • Донеччина • Дреговицька земля • Запоріжжя • Київ • Низ • Нове Запоріжжя • Одеса • Переяславщина • Підляшшя • Побожжя • Погорина • Поділля • Подністров'я • Подоння • Половецька земля • Полтавщина • Помор'я • Поросся • Посем'я • Посулля • Самарська земля • Сіверщина • Січ • Слобожанщина • Харків • Черкаська земля • Чернігівщина
Категорія Commons
  • п
  • о
  • р
Сухопутні війська
Кампанія
1917—1918 років
Кампанія
1919 року
Кампанія
1920 року
Окремі частини
Військово-морські сили
Повітряні сили
Військові навчальні заклади
Видання
  • Ставка
  • Табор
Інше
  • Перша світова війна