24-й Український запасний полк

24-й Український запасний полк
Готель "Континенталь" в якому розташовувалися українська частина яка здалася більшовикам 11 січня 1918 року.
На службі 1917—1918
Країна  УНР
Належність  Армія УНР
Вид сухопутні війська
Гарнізон/Штаб Маріуполь
Війни/битви Українська революція 1917-1921
Захоплення Маріуполя більшовиками
Радянсько-українська війна
Розпущено 01.11.1918
Командування
Визначні
командувачі
Дадіані Петро Віссаріонович

24-й Український запасний полк — українізований полк РІА, який базувався в місті Маріуполь. За наказом С. Петлюри українські військові частини на Катеринославщині були об'єднані в 3-тю Катеринославську дивізію на чолі з П. Черським. До складу цієї дивізії повинен був влитися 24-й запасний полк як 12-й Український полк.[1]

Історія

Полк був сформований в кінці 1914 роки як 24 -й запасний піхотний батальйон, розквартирований він був у Полтаві. У 1916 році батальйон розгорнули в 24-й запасний піхотний полк і перевели в Маріуполь. Комплектував 9-у піхотну дивізію. У складі 4-ї піхотної запасної бригади.

Українська революція

Після Лютневої революції в частинах колишньої РІА почався процес українізації.

В кінці 1917 року за наказом «командувача всіма Українськими військами для оборони України від наступу Армії Ради Народних Комісарів» Юрія Капкана 24-й Український полк та 25-й Український полк були об'єднані в бригаду під загальним командуванням Меркулова.[2] Частина підрозділів полку підтримували більшовиків. В кінці 1917 українці бійці полку перехопили зброю яку прислали місцевим більшовикам з Харківа, за іншими відомостями командир полку Дадиани виписав зброю з Тули для озброєння полку .[3] Вранці 9 січня 1918 року полкова рада 24-го Українського піхотного полку зажадала від виконкому Маріупольської ради робітничих і солдатських депутатів розпустити більшовицький Військово-революційний комітет (ВРК) і Червону гвардію, а також утворити ВРК від всіх партій міста. Для переговорів в полк прибули більшовицькі оратори які вмовили солдатів здати зброю і роз'їхатися по домівках.

11 січня 1918 року червоноармійці і загін чорноморських матросів спробували розброїти полк. Більшість вояків оголосила нейтралітет, а 3-тя та 4-та сотні перешли на бік радянської влади. Після короткої перестрілки нечісельні захісники Української Центральної Ради склали зброю .[4] За іншими відомостями опір більшовикам надали 200 гайдамаків які прибули з Києва в Маріуполь і розташувалися в готелі "Континенталь".[5] Після чого солдатів розброїли і відпустили по домівках із довідками про демобілізацію. Обмундирування і спорядженна полку було передано червоній гвардії. Після розброєння полку була ліквідована Маріупольська українська рада яку захищали частина солдат.[4][6]

Один з керівників роззброєння полку Варганов Василь так описував цю подію:

"... ну що робити пред'явили ультиматум українській раді видати зброю. Дали їй не пам'ятаю скільки часу. Я сказав Вілкішу йди туди намацай як там настрій, він пішов туди в солдатській шенелі. Перше голосування більшість солдатів і офіцерів проголосувало не видавати зброї червоноармійцям. тоді ми підіслали на збори 1000 робочих в солдатських шенелях і зажадали переголосування. Президія полку яка складалася з офіцерів була не проти, після чого провели друге голосування попередньо замінивши тих хто рахував голоси більшовиками. У підсумку більшість проголосувала за видачу зброї, і ми отримує 1000 гвинтівок. Знаючи що в полку залишилося хороше зброю, вночі ми захопили порохові погреби."

Далі він розповідає що основиним фактором який вплинув на роззброєння полку було те що з порохових погребів робочі озброїлися 1000-ю лимонками погроза застосування яких налякало частину полку яка не хотіла роззброюватися.[3]

Грецькі сотні

2 грудня 1917 в місті Маріуполь відбувся з'їзд греків Маріупольського повіту на якому були присутні 43 делегата більшість становили представники грецької сільської спільноти - від рад селянських депутатів, волосних земств, сільських сходів . На з'їзді представники грецької громади підняли питання про створення на Маріуполі грецьких національних військових частин. У відповідь на цю пропозиціюв 24-му українськомузапасному полку, який дислокувався в Маріуполі, почалося формування окремих грецьких сотень. За сприяння підприємця Балджі передбачалося створити грецьку дивізію.[7]

Командири

  • 24.11.1916 - 09.03.1916 - полковник Міллер Павло Павлович
  • 01.03.1916 - 01.12.1916 - полковник Губерман Сергій Васильович
  • 01.12.1916 -1917 - полковник князь Дадіані Петро Віссаріонович

Українська революція

  • 1917 - 01.1918 - полковник князь Дадіані Петро Віссаріонович

Джерела

  • 24-й пехотный запасный полк [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТА ОСВІТИ: Збірник матеріалів XXI підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ / За заг. ред. К.В. Балабанова. – Маріуполь: МДУ, 2019. – 262 с
  • Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. ‒ 608 с.
  • Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 114-117. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Посилання

  1. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. Стр 339
  2. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр 446
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. а б Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр 447
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТА ОСВІТИ: Збірник матеріалів XXI підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ Стр 121-122
  7. Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради. Стр 115


Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  • п
  • о
  • р
Українська Народна Республіка
Устрій
Міжнародні відносини
Армія
Головний Отаман військ і флоту УНРУкраїнський генеральний військовий штабГоловна управа Генерального штабу/Генеральний штабПолк імені гетьмана Богдана ХмельницькогоПолк імені гетьмана Павла ПолуботкаУкраїнське вільне козацтвоГайдамацький кіш Слобідської УкраїниСічові стрільціЗапорізький корпусЧорні запорожціСірожупанникиСиньожупанникиТретя Залізна стрілецька дивізіяЧорноморський флотДивізія морської піхотиУкраїнська Галицька арміяСтепова дивізіяВолинська групаКримська групаАлмазівціПовітряний флот УНРЗапорізька повітроплавна ескадра
Персоналії
Влада
УСДРПУПСФУПСР • Організації меншин: Польська соціалістична партія — Лівиця • ПДЦ • ППС (р. ф.)СДКПіЛБундПоалей-Ціон
Опозиція
УНП • УДХПУНГСоюз земельних власників • Організації меншин: ПКВ
Події
Українська маніфестаціяВсеукраїнський національний конгресВсеукраїнські військові з'їздиВиступ полуботківцівТимчасова інструкція Тимчасового УрядуЗ'їзд поневолених народів • Жовтневі події • Українсько-більшовицька війна 1917—1921 • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бої за Одесу • Січневе повстання • Бій під Крутами • Взяття Києва більшовиками • Берестейський мир • Кримська операція • Бої за Донбас (1918) • Вступ німецької армії до Києва • Встановлення гетьманської влади в Україні • Директорія УНР • Антигетьманське повстання • Акт ЗлукиЛітківський бій • Повторне взяття Києва більшовиками • Куренівське повстанняКиївська катастрофаТрикутник смертіПерший зимовий похідДругий зимовий похідХолодноярська республіка
Директорія
Президенти
Землі
Азовська земля • Болохівська земля • Брацлавщина • Волинь • Деревлянська земля • Донеччина • Дреговицька земля • Запоріжжя • Київ • Низ • Нове Запоріжжя • Одеса • Переяславщина • Підляшшя • Побожжя • Погорина • Поділля • Подністров'я • Подоння • Половецька земля • Полтавщина • Помор'я • Поросся • Посем'я • Посулля • Самарська земля • Сіверщина • Січ • Слобожанщина • Харків • Черкаська земля • Чернігівщина
Категорія Commons
  • п
  • о
  • р
Сухопутні війська
Кампанія
1917—1918 років
Кампанія
1919 року
Кампанія
1920 року
Окремі частини
Військово-морські сили
Повітряні сили
Військові навчальні заклади
Видання
  • Ставка
  • Табор
Інше
  • Перша світова війна