152-мм гармата-гаубиця Д-20

152-мм гармата-гаубиця Д-20
Тип	Буксирувана гармата-гаубиця
Походження
Історія використання
Оператори
Історія виробництва
Розробник	ОКБ-9
Розроблено	1947
Виробник	Завод № 9
Варіанти	52-П-546, 52-П-546М, М-390
Характеристики
Вага	5700
Довжина	8690
Довжина ствола	5195 (34 клб)
Ширина	2317
Висота	1925..2520
Обслуга	8
Калібр	152
Казенник	вертикальний напівавтоматичний клиновий затвор
Відбій	гідравлічний буфер і гідропневматичний рекуператор
Лафет	з розсувними станинами
Підвищення	від −5° до 45°
Траверс	58°
Темп вогню	5-6
Дальність вогню
Ефективна	17410
Максимальна	24000 (АРС)
Приціл	ПГ-1М и ОП-4М
152-мм гармата-гаубиця Д-20 у Вікісховищі

152-мм гармата-гаубиця Д-20 — радянська 152-мм причіпна гармата-гаубиця. На заході вперше стала відома в 1955 році, тому в країнах блоку НАТО має позначення M1955.

Історія

Гармата-гаубиця Д-20 була розроблена відразу після закінчення Другої світової війни в ОКБ-9 Ф. Ф. Петрова; вона повинна була замінити довоєнну 152-мм гаубицю-гармату МЛ-20 зразка 1937 року. Довжина ствола гармати — 34 калібри. Д-20 стала першою 152-мм гарматною системою з напівавтоматичним клиновим затвором з вертикальним переміщенням клина. Також, ця гармата в модифікації Д-22 (індекс ГРАУ — 2А33) була використана для САУ 2С3 «Акація».

Модифікації

Д-20 перебуває на озброєнні, принаймні в 13 країнах і вироблялася за ліцензією в КНР, як Тип 66 (або модернізований варіант Тип 66-1). САУ на її базі відома, як Тип 83, була вперше представлена в середині 1980-х років.

Югославія також виготовляла гармату-гаубицю М84 NORA-A розроблену на базі Д-20, а Сербія спроектувала на основі 155-мм модифікації М84 NORA-A САУ Nora B-52 на чотиривісному колісному шасі FAP-2632.

Бойове застосування

• Війна в Перській затоці
• Війна в Афганістані (1979—1989)
• Шестиденна війна (1967)
• Збройний конфлікт на півночі Іраку (2014)
• Російсько-українська війна

Російсько-українська війна

На початку червня в соціальних мережах з'явилось фото гаубиці російських окупантів Д-20 з розірваним стволом. Імовірно, в ній стався підрив заряду через або надто тривале або неналежне зберігання^[1].

З відкритих джерел відомо, що гаубиці Д-20 певний час перебували на озброєнні так званих 1-го та 2-го армійських корпусів, але наприкінці літа-початку осені 2022 року регулярні підрозділи російської армії вирішили залишити Д-20 разом з боєкомплектом собі, а підрозділам колаборантів передати іще старіші та архаїчніші Д-1^[2].

Оператори

•  Молдова — 31, станом на 2021 рік^[3].
•  Україна — понад 130, станом на 2021 рік^[3].

Посилання

• (англ.) TYPE 66 152MM TOWED GUN-HOWITZER

Примітки

п о р Ракетне та артилерійське озброєння Сил оборони України Міномети 2Б11 2Б9 «Васильок» 2Б14 «Піднос» 2С12 «Сани» КБА-118 М60-16 «Камертон» КБА-48М УПІК-82 М120-15 «Молот» МП-120 Барс-8ММК БТР-3М2[1] LMP-2017[2] M60CMA[2] M224[2] 20N5[2] HM 16/HM 19[2] vz. 82 PRAM-L[2] 120 KRH 40[en] 120 KRH 92[2] Причіпні гармати і гаубиці Д-44[3] Д-48 МТ-12 М-46[2] Д-30* Д-20 2А36 «Гіацинт-Б» 2А65 «Мста-Б» 2Б16 «Нона-К»[4] M101[2] OTO Melara Mod 56[2] L118[2] M777[2] FH70[2] M114[2] САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С22 «Богдана» 2С23 «Нона-СВК»[4] PzH 2000[2] M109[2] M2000 Zuzana[2] Dana[2] CAESAR[2] AHS Krab[2] РСЗВ БМ-21 «Град» БМ-27 «Ураган» БМ-30 «Смерч» 9К51М «Торнадо-Г»[4] Верба Буревій Вільха RM-70[2] TRG-230[2] M142 HIMARS[2] M270 MLRS[2] ТОС-1А «Солнцепьок»[4] Сівалка-ВМ8 Зенітна артилерія С-60[3] ЗУ-23-2 ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Gepard[2] Безвідкатні гармати СПГ-9 Pvpj 1100[2] Танкові гармати Д-10Т[3] Д-56Т[ru][3] 2А46 КБА3 Гармати (гаубиці) САУ 2А31 2А33 2А37 2А44 2А51 2А64 Гармати бойових машин 2А28 2А42 (ЗТМ-2) 2А70 2А72 (ЗТМ-1) Снаряди M107[2] M795[2] M864[2] RAAMS[2] Керовані снаряди BONUS[2] M982 Excalibur[2] SMArt 155[2] Vulcano[2] Оперативно-тактичні ракети Точка-У MGM-140 ATACMS Block 1 (M39)  — зброя української розробки та/або виробництва * — в ЗСУ та НГУ ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння. ↑ а б в г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.