ГШ-6-30

30-мм шестиствольна зенітна автоматична гармата 6К30ГШ
30-мм шестиствольна зенітна автоматична гармата 6К30ГШ
30-мм шестиствольна зенітна автоматична гармата 6К30ГШ
Тип зенітна автоматична гармата
Походження СРСР
Історія використання
На озброєнні 1975 – до тепер
Історія виробництва
Розробник В. П. Грязев, А. Г. Шипунов
Розроблено 1964
Характеристики
Вага 230 кг
Довжина 2600 мм

Набій 30×165 мм
Осколково фугасно-запалювальний,
осколково-трасуючий
Стволи 6
Дія Відведення порохових газів, електричний стартер
Темп вогню 4500-5000
Дульна швидкість 890
Система живлення стрічкове

ГШ-6-30 у Вікісховищі

30-мм зенітна автоматична гармата 6К30ГШ — це модифікація зенітної автоматичної гармати ГШ-6-30К. Розроблена конструкторами В. П. Грязевим і А. Г. Шипуновим. Призначена для оснащення ракетно-гарматних комплексів ПРО кораблів ВМФ в ближній зоні (ЗРАК «Кортик»).

Опис

Гармата ГШ-6-30, була розроблена на початку 1970-х і була прийнята на службу у 1975. Вона мала шість стволів як і гармати ГШ-6-23. Вона базувалася на AO-18 який використовували у системах AK-630. На відміну від американських зразків схожих гармат, гармата працює за рахунок відведення порохових газів, а не на гідравлічному приводі, це дозволяє «розкрутитися» до максимального темпу стрільби швидше, а тому більше снарядів може потрапити у ціль при короткій черзі. Це робить таку зброю найкращою у повітряних боях, коли у пілота мало часу для ведення вогню по противнику. Запалювання електричне, як і на ГШ-6-23.

На літаку МіГ-27 гармата ГШ-6-30 встановлена під кутом для зменшення віддачі. Гармата відома своєю сильною вібрацією і шумом. Сильна вібрація негативно впливала на конструкцію літака, вона викликала тріщини у паливних баках, збої у радіо і авіоніці, потреба у злітних смугах з підсвіткою для нічних польотів (тому, що посадкові фари часто руйнувалися), заклинювання стулок переднього шасі, тріщини на прицілі, випадкові скидання ліхтаря кабіни і, принаймні один раз, відказ панельної панелі. Також пошкоджень завдавали і осколки від розривів снарядів на цілі, якщо літак був на відстані до 200 метрів до цілі.

Гармата ГШ-6-30 була застосована на літаку МіГ-27, зброя якого розташовувалася у гондолі під фюзеляжем і використовувалася для атаки наземних цілей. Також вона встановлювалася на деякі штурмовики Су-25TM, але була повністю витіснена гарматою ГШ-30-2 з двома стволами. Також вона входила до складу ЗРАК «Кортик».

Посилання

  • Російське озброєння [Архівовано 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  • п
  • о
  • р
 
7,92×57 мм
  • Fokker-Leimberger
 
7,62×54 мм R
12,7×108 мм
  • CS/LM5
  • Різні роторні гармати калібру 12,7×108 мм
14,5×114 мм
  • Різні роторні гармати калібру 14,5×114 мм
30 мм
 
7,62×51 мм
  • Akhgar
12,7×108 мм
  • Muharram
23×115 мм
  • Asefeh
 
12,7×99 мм
 
7,62×54 мм R
12,7×108 мм
23×115 мм
30×165 мм
  • ГШ-6-30
 
.22LR
  • Пістолет-кулемети
5,56×45 мм НАТО
7,62×51 мм НАТО
12,7×99 мм НАТО
20×102 мм
25×137 мм
30×113 мм
  • XM188
30×173 мм
37×219mm/35×228mm
  • п
  • о
  • р
Кулемети
Гармати
ГШ-23ГШ-30-1ГШ-30-2ГШ-6-23ГШ-6-30
Контейнери
Авіаційні бомби
Авіабомби радянського виробництва
Керовані бомби
AASM • MAM-C/L/T • JDAM-ER1 • QFAB-250 LG1
Некеровані ракети
С-5С-8 • С-24 • С-25 • Hydra 701 • Zuni1
Ракети «повітря — повітря»
Р-23Р-27Р-60Р-73
Ракети «повітря — поверхня»
Крилаті ракети
Ракети-приманки
Курсивом позначена зброя знята з озброєння (станом на 2023 р.).
Індекс 1 позначає, що зброю надано в рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року.
  • п
  • о
  • р
Артилерія СРСР після 1945 року
 
Військова артилерія
Батальйонна
артилерія[ru]
Гірська
76-мм гірська гармата зр. 1958 р. (М-99) • 76-мм гірська гармата зр. 1969 р. (М-1969)[ru] • 120-мм гармата 2Б16 «Нона-К»
Полкова
артилерія[ru]
57-мм гармата Ч-26  • 57-мм саморушна гармата СД-57 • 107-мм безвідкатна гармата Б-11[en]
120-мм міномет зр. 1955 р. (М-120)[ru] • 120-мм возимий міномет 2Б11
Дивізійна
артилерія[pl]
85-мм гармата Д-44 • 85-мм саморушна гармата СД-44[ru]
160-мм міномет зр. 1949 р. (М-160)[en]
140-мм БМ-14 • 140-мм РПУ-14 • 122-мм БМ-21 «Град» • 122-мм БМ-21В «Град-В» • 122-мм 9К59 «Прима»[pl] • ТОС-1 «Буратіно»
Корпусна / армійська
артилерія[de]
122-мм гармата Д-74[en] • 130-мм гармата М-46 • 152-мм гармата М-47[ru] • 152-мм гармата 2А36 «Гіацинт-Б» • 152-мм гармата 2С5 «Гіацинт»
240-мм БМ-24 • 240-мм БМ-24Т[pl] • 220-мм БМ-27 «Ураган»
Артилерія резерву
Верховного
Головнокомандування[ru]
180-мм гармата С-23[en] • 203-мм гармата 2С7 «Піон»
203-мм гаубиця Б-4М[pl]
200-мм БМД-20[en] • 300-мм БМ-30 «Смерч»
Зенітна
артилерія
Великого калібру
130-мм зенітна гармата КС-30[en] • 152-мм гармата КМ-52[en]
Середнього калібру
85-мм зенітна гармата КС-18[ru] • 100-мм гармата КСМ-65[ru] • 100-мм зенітна гармата КС-19
Малого калібру
 
Морська артилерія
Корабельна
артилерія
А-215 «Град-М»[ru] • А-22 «Огонь» • А-223 «Снєг»[ru]
> 99мм
СМ-2-1[ru] • СМ-5-1[ru] • АК-100[en] • А-190[de] • АК-130 • А-192[ru]
> 57мм
СМ-24-ЗІФ[ru] • ЗІФ-31 • ЗІФ-75[ru] • АК-725[pl] • АК-726[en] • АК-176[en] • А-220[ru]
> 20мм
У-23 • 84-КМ • 2М-3 • 2М-8 • 70-К[ru] • В-11[ru] • СМ-20-ЗІФ[ru] • АК-230 • АК-306 • АК-630 • 6К30ГШ
Берегова
артилерія
Стаціонарна
МБ-3-12 • МБ-2-180[ru] • МУ-1[ru]
Рухома
КСМ-65[ru] • СМ-4-1[ru] • СМ-9-1 • БР-108 • А-222 «Берег» • ДП-62 «Дамба»[ru]

П:  СРСР П:  Війна П:  Військова техніка