Всесвітня виставка 1888

Всесвітня виставка 1888

41°23′19″ пн. ш. 2°11′11″ сх. д. / 41.388700000028° пн. ш. 2.18664000002777792° сх. д. / 41.388700000028; 2.18664000002777792Координати: 41°23′19″ пн. ш. 2°11′11″ сх. д. / 41.388700000028° пн. ш. 2.18664000002777792° сх. д. / 41.388700000028; 2.18664000002777792
Країна	Іспанія
Розташування	Сан Пере, Санта Катеріна і ла Рібера^d
Тип	Expo
Стиль	модерн


Всесвітня виставка 1888 Всесвітня виставка 1888 (Іспанія)

Медіафайли у Вікісховищі

Всесвітня виставка 1888 року (кат. Exposició Universal de Barcelona, ісп. Exposición Universal de Barcelona) — перша Всесвітня виставка, що відбулася в Іспанії, і перша з двох, які проведених у Барселоні (друга — виставка 1929 року). Проведена з 8 квітня по 9 грудня 1888 року^[1].

Загальні відомості

Еухеніо Серрано де Касанова, іспанський журналіст, письменник та підприємець, намагався провести виставку в 1886 року, проте коли ця спроба зазнала невдачі, за організацію заходу взявся мер Барселони Франсеск де Паула Ріус і Толе^[2]. Виставка була проведена на реконструйованій ділянці Парку Цитаделі площею 115 акрів (47 га). Для проведення заходу під керівництвом Жузепа Біласеки і Казанобаса було збудовано Тріумфальну арку, яка стала головним входом на виставку^[2]. Понад 2 млн осіб з Іспанії, інших країн Європи та світу відвідали виставку^[3], і було зароблено 1 737 000 доларів США^[1]. Захід був відкритий дворічним королем Іспанії Альфонсом XIII та його матір'ю і регенткою Марією Крістіною Австрійською^[2]. У виставці взяли участь 27 країн, зокрема Японія, Китай та США^[3].

Експонати

Себастьян Ерар, виробник фортепіано, спонсорував 20 концертів Ісаака Альбеніса — каталонського піаніста та композитора, відомого своїми творами на основі народної музики^[4]^[5]. Художнім керівником концертів був Томас Морагас^[6].

Художник Жузеп Марія Тамбуріні на виставці здобув срібну медаль^[7].

Спадщина та вцілілі пам'ятки

Основною спадщиною Всесвітньої виставки 1888 року є Парк Цитаделі, адже під час підготовки міста до заходу це місце перетворилося на головний публічний парк. Увесь парк у сучасному вигляді був сконструйований напередодні Всесвітньої виставки, зокрема його монументальний фонтан, невеликі ставки, замок трьох драконів Луїса Доменека-і-Монтанера, збудований для розміщення кафе та ресторану Всесвітньої виставки, Hivernacle (оранжерея), Музей геології та Umbracle (затінена споруда для рослин)^[5].

Іншою пам'яткою Всесвітньої виставки є неомудехарська Тріумфальна арка — головний вхід виставки.

60-метровий пам'ятник Христофору Колумбу був зведений на тому ж місці, куди Колумб повернувся після першої експедиції, в ході якої він відкрив Америку для європейців. Пам'ятник зведений на вулиці Ла-Рамбла і стоїть донині^[8].

Примітки

↑ ^а ^б Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 414. ISBN 978-0-7864-3416-9.
↑ ^а ^б ^в Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 94. ISBN 978-0-7864-3416-9.
↑ ^а ^б Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 95. ISBN 978-0-7864-3416-9.
↑ Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-3416-9.
↑ ^а ^б Romá, José María Garrut (1976). L'Exposició Universal de Barcelona de 1888 (кат.). Ajuntament, Delegació de Cultura. ISBN 978-84-500-1498-3.
↑ Moragas y Torras, Tomás - Museo Nacional del Prado.
↑ Josep Maria Tamburini i Dalmau | enciclopedia.cat. www.enciclopedia.cat. Процитовано 23 квітня 2023.
↑ Roig, Josep L. (1995). Historia de Barcelona: desde su fundación al siglo XXI (ісп.). Bibliotex. ISBN 978-84-8130-039-0.

Посилання

Офіційний сайт BIE
THE WORLD'S FAIR 1888
Огляд / коротка історія Всесвітньої виставки 1888 на сайті GenCat (англійською, каталонською, окситанською, іспанською та французькою).

п о р Всесвітня виставка

ХІХ століття	1851 (Лондон) • 1855 (Париж) • 1862 (Лондон) • 1867 (Париж) • 1873 (Відень) • 1876 (Філадельфія) • 1878 (Париж) • 1886 (Мельбурн) • 1888 (Барселона) • 1889 (Париж) • 1893 (Чикаго) • 1897 (Брюссель) • 1900 (Париж)

ХХ століття	1904 (Сент-Луїс) • 1905 (Льєж) • 1906 (Мілан) • 1909 (Сіетл) • 1910 (Брюссель) • 1913 (Гент) • 1915 (Сан-Франциско) • 1925 (Париж) • 1929 (Барселона) • 1933 (Чикаго) • 1935 (Брюссель) • 1937 (Париж) • 1939 (Нью-Йорк) • 1958 (Брюссель) • 1962 (Сіетл) • 1964 (Нью-Йорк) • 1967 (Монреаль) • 1968 (Сан-Антоніо) • 1970 (Осака) • 1974 (Спокан) • 1975 (Окінава) • 1982 (Ноксвиль) • 1984 (Новий Орлеан) • 1985 (Цукуба) • 1986 (Ванкувер) • 1988 (Брісбен) • 1992 (Севілья) • 1992 (Генуя) • 1993 (Теджон) • 1998 (Лісабон) • 2000 (Ганновер)

ХХІ століття	2005 (Наґакуте) • 2008 (Сарагоса) • 2010 (Шанхай) • 2012 (Йосу) • 2015 (Мілан) • 2017 (Астана) • 2020 (Дубай) • 2023 (Буенос-Айрес) • 2025 (Осака) • 2030

Словники та енциклопедії	Велика каталанська енциклопедія

Довідкові видання	Google Doodle

Нормативний контроль	BNF: 12221160k · CANTIC: 981058526239706706 · Freebase: /m/0gkxp8j · GND: 3012189-9 · LCCN: n79052100 · LIBRIS: 53hlpvkp14jp359 · SELIBR: 275301 · SUDOC: 030885205 · VIAF: 159719323 · WorldCat: lccn-n79052100