Xine
 | |
| Тип | програмна бібліотека, медіа-програвач |
|---|---|
| Розробник | xine team |
| Операційна система | крос-платформовий |
| GNU фреймворк | GTK і Qt |
| Мова програмування | C |
| Ліцензія | GNU GPL[1] |
| Репозиторій | sourceforge.net/p/xine/gxine/ci/default/tree/ |
| Вебсайт | www.xine-project.org |
| |
xine (ˈ)[2] — багатоплатформовий рушій для програвання відео і аудіо файлів. Складається з бібліотеки xine-lib, яка підтримує численні фронтенди з GUI-інтерфейсами (xine-ui), а також набору супутніх плаґінів. Бібліотека використовується у низці популярних відео-програвачів, серед яких Xine-UI, gxine, Totem, kaffeine.
xine підтримує роботу в багатонитевому режимі, підтримує велику кількість популярних і маловідомих форматів і кодеків, може обробляти як локальний контент, так і передані по мережі мультимедіа потоки.
Модульна архітектура дозволяє легко нарощувати функціональність через плаґіни. Розрізняється 5 основних класів плаґінів:[3]
- плаґіни вводу для прийому даних (файлова система, DVD, CD, HTTP тощо),
- плаґіни виводу (XVideo, OpenGL, SDL, Framebuffer, ASCII, OSS, ALSA тощо),
- плаґіни для розпакування медіаконтейнерів (демуксери),
- плаґіни для декодування відео та аудіо даних,
- плаґіни для застосування ефектів (придушення відлуння, еквалайзер тощо).
xine викотристовує бібліотеки інших проєктів, такі як liba52, libmpeg2, FFmpeg, libmad, FAAD2, Ogle.[4] xine може також використовувати бінарні кодеки Windows через програмну обгортку, зібрані як w32codecs, для відтворення деяких форматів медія, що не підтримуються прямо.[1]
Історія
xine було засновано у 2000 році Гюнтером Бартшем невдовзі після LinuxTag. На той час відтворення DVD-дисків у Linux було описано як болісний процес, оскільки доводилося вручну створювати іменовані аудіо- та відеоканали та запускати окремі процеси декодерів. Гюнтер зрозумів, що підхід OMS (Open Media System) або LiViD має очевидні недоліки з точки зору синхронізації аудіо та відео, тому xine народився як експеримент, який намагався зробити все правильно. Проєкт перетворився на сучасний багатопотоковий медіаплеєр з багатопотоковою архітектурою.
Під час розробки xine було докладено певних зусиль для чіткого розділення рушія програвача (xine-lib) та інтерфейсу (xine-ui). Починаючи з версії 1.0 (2004-12-25), API xine-lib вважається стабільним, і на нього покладаються декілька програм та плеєрів. Гюнтер залишив проєкт у 2003 році, коли він офіційно оголосив нових керівників проєкту, Мігеля Фрейтаса, Міхаеля Ройтша, Майка Мелансона та Тібо Маттерна.
Виноски
- ↑ а б the xine project - Features. xine-project.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 28 травня 2010.
- ↑ xine FAQ, How do I pronounce "xine"?. xine-project.org. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2006.
- ↑ Релиз xine 1.1.21, 1.2.2 и xine-ui 0.99.7. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 10 червня 2012.
- ↑ About xine. xine-project.org. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 листопада 2006.
Посилання
- Домівка
| ||||||||||||||
