Thymus curtus
| Thymus curtus | |
|---|---|
 | |
Біологічна класифікація  | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Чебрець (Thymus) |
| Вид: | T. curtus |
| Біноміальна назва | |
| Thymus curtus Klokov, 1954 | |
Thymus curtus — вид рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений на далекому сході Росії (Амур, Хабаровськ, Примор'я) і Хейлунцзяні.
Опис
Стебла розпростерті. Родючі гілочки 5–11 см, з короткими волосками, темно-пурпурові; великі гілки, які несуть до 4 родючих гілочок на родючій половині. Черешки стеблових листків коротші, або майже рівні пластинам. Листові пластини ± довгасто-еліптичні, рідко еліптичні до яйцюватих, поля цілі, нижня 1/3 чи більше війчаста, щільно коротко волохаті, рідко залозисті. Листові пластини стеблових листків яйцюваті до основи стебла, 0.7–1.4 см × 1.5–6 мм[1].
Суцвіття голівчасте. Квітоніжка 2–3 мм, запушена. Чашечка трубчасто-дзвінчаста, 4.5–5 мм, запушена, темно-пурпурова; верхня губа гола; зубчики ланцетні, війчасті. Віночок рожево-пурпуровий, ≈ 7 мм, трубка струнка. Цвіте VII–VIII[1].
Поширення
Поширений на далекому сході Росії (Амур, Хабаровськ, Примор'я) і Хейлунцзяні[2][3].
Населяє гравійні схили[1].
Джерела
 | Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
