Skolelinux

Skolelinux
Розробник Debian-Edu/Skolelinux
Родина ОС Unix-подібні ОС
Робочий стан Поточний
Вихідна модель Вільне та відкрите програмне забезпечення
Початковий випуск 20 червня 2004; 19 років тому (2004-06-20) (1.0)
Останній випуск 8.0+edu1 / 3 липня 2016; 7 років тому (2016-07-03)
Тип ядра Монолітне ядро Лінукс
Інтерфейс
користувача
KDE
Ліцензія Різні
skolelinux.org (slx.no)

Skolelinuxопераційна система, призначена для освітніх цілей та побудована на дистрибутиві Debian (тому вона також називається Debian-Edu). Skolelinux це проєкт вільного та відкритого програмне забезпечення, заснований спочатку у Норвегії, тепер підтримує усі мови, наявні у Debian, зокрема і українську. Його назва є прямим перекладом „шкільний лінукс“ з норвезької, „skole“ також походить від латинського слова schola. Skolelinux пропонує чотири різні профілі встановлення з компакт-диску, що дозволяє легко встановити налаштовану освітню мережу, у тому числі основний сервер, робочі станції та сервер тонких клієнтів.

Загалом, її основними цілями є:

  • Дати можливість вчителям забезпечувати високу якість ІТ-навчання для своїх учнів.
  • Створити дистрибутив Linux спеціально для шкіл — з урахуванням їніх потреб та ресурсів.
  • Спрощення обслуговування обчислювальної техніки.
  • Забезпечення рішення з тонкими клієнтами, що спрощує технічне обслуговування, знижує витрати та дозволяє використовувати старе обладнання.
  • Скоротити витрати за допомогою програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами та повторного використання старого обладнання.
  • Локалізація ІТ-інфраструктури, шляхом перекладу програмного забезпечення як офіційною письмовою формою норвезькоїбукмол та нюношк, а також північносаамькою мовою (це завдання згодом розширене щоб охопити усі мови, що використовуються в школах по всьому світу).
  • Виявлення та сприяння розвитку програмного забезпечення яке б використовувалося у школах.

Історія

Проєкт Skolelinux був розпочатий 2 липня 2001 року.

Двадцять п’ять програмістів та перекладачів погодилися на підвищення ефективності використання програмного забезпечення у галузі освіти. Вони не хотіли, щоб нове покоління користувачів комп’ютерів не мали доступу до джерельного коду, стверджуючи, що діти, які виявили зацікавленість повинні мати можливість вчитися у програмістів-експерта та створювати своє власне програмне забезпечення. Інші розробники, особливо перекладачі, були зацікавлені у наданні студентам комп’ютерних програм з інтерфейсами рідною мовою. Ці розробники вважали, що студенти повинні мати можливість переміщатися по Інтернету керуючись „дорожніми знаками“, які вони зрозуміють.

Проєкт Skolelinux був пов’язаний з членами організації „Linux у школах“, яка була заснована 16 липня 2001 року. „Linux у школах“ пізніше змінили свою назву на „Вільне програмне забезпечення у школах“ на щорічному засіданні 16 жовтня 2004 року. Німецькі вчителі, розробники та перекладачі приєдналися до Skolelinux наприкінці 2002 року. У 2003 році проєкт Skolelinux поступово був інтегрований як стандартна частина дистрибутиву Debian.

Починаючи з 2003 року, багато розробників зі всього світу приєдналися до проєкту, найактивнішими були розробники з Греції, Франції та Німеччини. Проєкт Skolelinux співпрацює також з багатьма іншими проєктами безкоштовних програм для освіти, зокрема такими як LTSP, gnuLinEx, Edubuntu, K12LTSP, KDE, Gnome, Firefox та OpenOffice.org. Подібні організації були створені також у Іспанії, Німеччині, Латвії, Франції, Бразилії та Данії.

Skolelinux була однією з основних вкладників щодо переписування програми для встановлення Debian. Окрім того, Skolelinux провела інтенсивну розробку та тестування тонких клієнтів та бездискових робочих станцій як частини нового LTSP версії 5.

Випуски

  • Skolelinux 1.0 — кодова назва „Venus“ (після майже одночасного Проходження Венери),

заснована на Debian Woody та була випущена 20 червня 2004 року.

  • Skolelinux 2.0 — кодова назва „DebianEdu“ (оскільки Skolelinux був прийнятий як частина підпроєкту Debian з такою ж назвою), заснована на Debian Sarge та була випущена 14 березня 2006 року.
  • Skolelinux 3.0 — кодова назва „Terra“, заснована на Debian Etch та була випущена 22 липня 2007 року. [1] Через жорсткий зв’язок між проєктом Debian та кастомізованим дистрибутивом Debian (en:Custom Debian Distribution[en]) Skolelinux, цей дистрибутив іноді також називають Debian Edu 3.0.
  • Skolelinux 5.0, також відома як Debian Edu 5.0.4+edu0 побудована на основі Debian Lenny була випущена 9 лютого 2010 року.[2]
  • Skolelinux 6.0, також відома як Debian Edu 6.0.4+edu0 побудована на основі Debian Squeeze була випущена 11 березня 2012 року.[3]
  • Skolelinux 7.1, також відома як Debian Edu 7.1+edu0 побудована на основі Debian Wheezy була випущена 28 вересня 2013 року.[4]

Фінансування

Розвиток Skolelinux фінансово підтримує SLX Debian Labs на щорічній основі. Норвезьке міністерство освіти та міністерство реформ й Адміністрація виступили спонсором проєкту. Крім того, жертводавці та приватні компанії надають спонсорську допомогу. Це допомагає щорічно організовувати зустрічі 7-10 розробників у Норвегії, Іспанії та Німеччині.

Див. також

Посилання

  1. DebianEdu (22 липня 2007). Прес-реліз DebianEdu-3.0 „Terra“. DebianEdu Wiki. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 24 липня 2007.
  2. Holger Levsen (9 лютого 2010). Доступна Debian Edu 5.0.4+edu0 на основі Lenny (також відома як Skolelinux). Оголошення про Debian Edu у списку розсилання. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2010.
  3. Команда підготовки новин для Debian (11 березня 2012). Доступна Debian Edu версії „Squeeze“. Анонс про Debian Edu у розсиланні. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 14 березня 2012.
  4. David Prévot (28 вересня 2013). Debian Edu / Skolelinux Wheezy — комплексне Linux-рішення для вашої школи. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2013.

Зовнішні посилання

  • Офіційний сайт(англ.)
  • Офіційний норвезький сайт(норв.)
  • Вікіпроєкт DebianEdu [Архівовано 10 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  • Німецька вікі щодо skolelinux(нім.)
  • Італійська вікі щодо skolelinux [Архівовано 22 березня 2009 у Wayback Machine.](італ.)
  • skolelinux у Франції [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.]
  • Переклади skolelinux: як додати підтримку рідної мови [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  • Перелік пакунків для Debian Edu (перелік збірок)(укр.)
  • Debian Edu / Skolelinux Squeeze 6.0.4+r0 Manual(англ.)
  • п
  • о
  • р
Інфраструктура
Manifesto • DebConf • Software in the Public Interest • Критерії щодо вільного ПЗ • Social Contract • Alioth
Логотип Debian
ПЗ
Формат *.deb • dpkg • APT • aptitude • debconf • Installer • ПЗ Mozilla, перейменоване у Debian (Iceweasel) • Alien • Jigdo • dash  • cdrkit  • vrms
Варіанти ОС
Debian GNU/Hurd • Debian GNU/kFreeBSD • Debian GNU/kNetBSD • Custom Debian Distribution  • Debian Pure Blend  • Debian Live
Лідери проєкту
Ян Мердок • Брюс Перенс • Ян Джексон • Вічерт Акерман • Бен Колінс • Бдайл Гарбі • Мартін Мічлмаур • Брендан Робінсон • Ентоні Таунс • Сем Хочевар • Стів МакІнтайр
Дистрибутиви на основі Debain
Astra Linux • CrunchBang • Skolelinux • Ubuntu
  • п
  • о
  • р
Linux
Adoption • Порівняння з Windows • Критика • Історія • Ядро (підтримувані архітектури)Закон ЛінусаLinux Foundation • Linux-libre • Tux • vmlinux
Tux, талісман Linux
Дистрибутиви
GNU
Free Software FoundationGNUGNU General Public License • Суперечка про найменування GNU/Linux • Пакети GNUПроєкт GNU
Інтерфейс користувача
CLIGUIX Window SystemGNOMEKDEXfceLXDE
Менеджери вікон
CompizMetacityKWinOpenboxAfterStepBlackbox • CTWM • EnlightenmentFVWM • Hackedbox • IceWM • Metisse • OLVWM • PLWM • PWM • Sawfish • vtwm • wm2 • Wmx • Xmonad
Застосування
Desktop • Пристрої • Linux у вбудованих системах • Ігри • LAMPLTSP
Ключові особи
Джоно БеконАлан Кокс • Jon Hall • Benjamin Mako Hill • Greg Kroah-Hartman • David S. Miller • Ендрю Мортон • Іан Мердок • Брюс Перенс • Деніел Робінс • Марк ШаттлвортРічард СтолменЛінус Торвальдс • Theodore Ts'o • Патрік Волкердінґ • Matt Zimmerman
ЗМІ
Free Software Magazine • Linux.com • Linux Format • Linux For You • Linux Gazette • Linux Journal • Linux-Magazin • Linux Magazine • Linux Outlaws • LugRadio • LWN.net • O3 Magazine • Phoronix • DistroWatch
Мобільність
Access Linux Platform • Androidbada • LiMo Foundation • LiMo Platform • Linux Phone Standards Forum • MeeGo (MaemoMoblin) • Mobilinux • Open Handset Alliance • Openmoko • OPhone • Ubuntu MobilewebOS
Інше
Linux-конференції • Linux Documentation Project • Linux Standard Base • Linux User Group • Revolution OS (фільм) • SCO і Linux • Суперечка Таненбаума та ТорвальдсаThe Code (фільм) • Власницьке програмування для Лінукса • Віруси та хробакиОб'єднане ядро Linux
  • п
  • о
  • р
Навчальне програмне забезпечення
Фізичні процеси
Algodoo • Gravit • OE-Cake! • Step
Математика
Віртуальні планетарії
Атласи
Програмування
Скретч • Etoys • KTurtle • Blockly
Системи управління навчанням
ATutor • ILIAS • Moodle
Для різних навчальних цілей
Edubuntu • GCompris • Kdeedu • Skolelinux