OSTCHEM

OSTCHEM HOLDING AG

Тип	холдингова група
Галузь	хімічна промисловість
Засновано	2004
Штаб-квартира	Україна, Естонія, Таджикистан
Продукція	мінеральні добрива, органічні кислоти, діоксид титану, кальцинована сода, азотні добрива, технічний кисень
Виторг	$2 млрд. (2011)
Власник(и)	Дмитро Фірташ
Співробітники	23,000 чоловік
ostchem.com/uk

Ostchem Holding AG — холдингова компанія, яка об'єднує групу хімічних підприємств, що виробляють мінеральні добрива, органічні кислоти, діоксид титану, кальциновану соду, рідкий азот та інші хімічні продукти. OSTCHEM Holding входить до складу фінансово-промислової групи «Group DF» Дмитра Фірташа. Група володіє компаніями і підприємствами в Східній, Центральній Європі та Центральній Азії, включаючи Україну, Естонію, Росію, Швейцарію, Італію.

Структура

До складу OSTCHEM входять наступні підприємства^[1]:

• «Азот» (Черкаси, Україна),
• «Концерн Стирол» (Горлівка, Україна),
• «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Сєвєродонецьк, Україна),
• «Рівнеазот» (Рівне, Україна),
• «Нітроферт» (Кохтла-Ярве, Естонія).

Діяльність

Хімічні підприємства групи виробляють і здійснюють міжнародні поставки мінеральних добрив, органічних кислот, рідкого азоту, технічного кисню та іншої продукції. Group DF належить 90% акцій компанії OSTCHEM Holding. Виробництво мінеральних добрив є одним з основних напрямків бізнесу групи компаній Дмитра Фірташа Group DF. Цей напрям представлено холдинговою компанією OSTCHEM, в яку входять активи групи з виробництва та реалізації мінеральних добрив з сукупним доходом у 2 млрд дол. США, за результатами 2011 року.

Зараз, OSTCHEM забезпечує 2,5% світового споживання ІАС і 1,4% світового споживання КАС. Крім OSTCHEM, Group DF також виробляє амофос на українському підприємстві «Ukrainian Chemical Products», що виробляє діоксид титану.

Підприємство OSTCHEM включає завод «Nitrofert», який є єдиним виробником аміаку і карбаміду в Естонії. Проте, основні виробничі потужності OSTCHEM сконцентровані в Україні.

Україна

Зараз, компанія володіє чотирма українськими виробниками азотних добрив: Концерн «Азот» (Черкаси)^[2], Концерн Стирол (Горлівка)^[3], Сєвєродонецький Азот^[4] та Рівнеазот (Рівне)^[5]. OSTCHEM демонструє найвищі темпи приросту капітальних інвестицій та об'ємів виробництва серед усіх хімічних компаній України.^[6] Верховний Суд скасував рішення суду м. Южний, за яким Ostchem Holding Limited мала право на примусове стягнення на території України з ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) 5,2 млрд грн непогашеного основного боргу і 1,57 млрд нарахованої пені за рішенням Стокгольмського арбітражу, і направив справу на новий розгляд до суду нижчої інстанції.^[7]

Постачання газу

Навесні 2011 року холдинг Ostchem зміцнив своє становище в Україні, отримавши право на імпорт середньоазійського газу для підприємств хімічної галузі. Компанія в 2011 році купувала газ в Туркменістані, Узбекистані та Казахстані, імпортуючи за рік палива на 4,8 млрд кубометрів. Але вже з 2012 року Ostchem стала купувати газ безпосередньо у «Газпрому»^[8]. Ostchem, витіснивши державну монополію НАК «Нафтогаз України», отримав особливі цінові умови на постачання газу. У січні «Нафтогаз» був єдиним імпортером російського газу в країну, в тому числі й для Ostchem, який закупив у «Газпрому» 2,4 млрд кубів. Але з лютого 2013 року ситуація змінилася. «Нафтогаз» закупив у Росії всього 0,4 млрд кубометрів, а Ostchem — 2,4 млрд, перевищивши свої квартальні потреби.^[9].

Джерела

• Ostchem on facebook
• Заявление пресс-службы Group DF [Архівовано 4 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Виталий Портников. Тот, кого нельзя называть. Что стоит за отставкой Авакова^{[недоступне посилання з червня 2019]} // ЛІГАБізнесІнформ, 14.05.2015 15:30
• В деле Ostchem всплыли фамилии Левочкина и Каськива - глава МВД // ЛІГАБізнесІнформ, 13.05.2015 13:47

Примітки

Посилання

• Персональний сайт власника холдингу Ostchem Дмитра Фірташа [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.] (чес.) (англ.)
• ЧАО «Кримский титан»
• ПАО «Азот» (Черкаси)
• ПАО «Концерн Стірол»
• "Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»
• ПАО «Рівнеазот»
• ПАО «Кримський содовий завод» [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]