M-послідовність

М-послідовності або послідовності максимальної довжини (англ. Maximum length sequence, MLS) — псевдовипадкові послідовності, що знайшли широке застосування у широкосмугових системах зв'язку. Як правило, використовуються двійкові М-послідовності, члени яких є числами 1 або 0.

Створення М-послідовності

Рисунок 1. Наступне значення регістра а3 у петлі зворотного регістра зсуву, що має довжину 4, визначається сумою a0 та a1 за модулем-2.

М-послідовності створюються за допомогою регістрів зсуву з лінійним зворотнім зв'язком. Наприклад, варіант системи побудови М-послідовності з регістром, що має довжину 4, зображено на рисунку 1. Цю схему можна також виразити таким рекурентним співвідношенням:

a k [ n + 1 ] = { a 0 [ n ] + a 1 [ n ] , k = 3 a k + 1 [ n ] , otherwise {\displaystyle a_{k}[n+1]={\begin{cases}a_{0}[n]+a_{1}[n],&k=3\\a_{k+1}[n],&{\mbox{otherwise}}\end{cases}}}

де n - індекс часу, k - позиція біту в регістрі, а + {\displaystyle +} означає додавання за модулем-2.

M-послідовності періодичні і регістр зсуву проходить в циклі через кожне можливе двійкове значення (за винятком нульового вектора), регістри можуть бути ініціалізовані будь-яким початковим значенням (станом), за винятком нульового.

Взагалі в алгоритмі створення М-послідовності за допомогою регістра зсуву можуть підсумовуватись будь-яка кількість елементів із заданими індексами, але не кожна з таких схем буде видавати на виході M-послідовність. Такі регістри зсуву зручно описувати у термінах поліномів, де ступінь відповідає індексу елементу, а коефіцієнт 0 {\displaystyle 0} або 1 {\displaystyle 1} — включеності елементу у суму. Наприклад, описаній вище схемі відповідає поліном 4 ступеня із коефіцієнтами 0 , 0 , 1 , 1 {\displaystyle 0,0,1,1} , тобто x 4 + 0 x 3 + 0 x 2 + 1 x 1 + 1 x 0 = x 4 + x + 1 {\displaystyle x^{4}+0x^{3}+0x^{2}+1x^{1}+1x^{0}=x^{4}+x+1} . Для того, щоб результатом роботи схеми була M-послідовність, необхідною і достатньою умовою є те, що відповідний поліном є примітивним.

Властивості

М-послідовності мають такі властивості.[1]

  • Протягом одного періоду М-послідовності кількість символів, які приймають значення одиниця, на одиницю більша, ніж кількість символів, які приймають значення нуль;
  • Будь-які комбінації символів довжини n {\displaystyle n} на довжині одного періоду М-послідовності за винятком комбінації з n {\displaystyle n} нулів зустрічаються не більше одного разу. Комбінація з n {\displaystyle n} нулів заборонена, оскільки на її основі може генеруватися лише послідовність з одних нулів;
  • Сума по модулю 2 будь-якої М-послідовності з її довільним циклічним зсувом також є М-послідовністю;

Взаємовідносини з перетворенням Адамара

Кон і Лемпель (1977) виявили взаємовідношення між М-послідовностями та перетворенням Адамара, завдяки чому стало можливим обчислення АКФ М-послідовності за допомогою швидкого алгоритму на зразок ШПФ.

Див. також

Література

  • McEliece, R. J. Finite Field for Scientists and Engineers, Kluwer Academic Publishers, 1987.
  • Golomb, S. Shift Register Sequences, San Francisco, Holden-Day, 1967.
  • Cohn, M. and Lempel, A. On Fast M-Sequence Transforms, IEEE Trans. Information Theory, vol. IT-23, pp. 135—137, January, 1977.

Примітки