El Al
 | ||||
| ||||
| Тип | авіакомпанія публічна компанія[1] і бізнес | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 1948 | |||
| Базовий аеропорт | Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона | |||
| Хаби | Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона | |||
| Слоган | "It's not just an airline, it's Israel" | |||
| Розмір флоту | 43 | |||
| Пунктів призначення | 64 | |||
| Материнська компанія | невідомо | |||
| Дочірні компанії | Sun d'Or | |||
| Штаб-квартира |  Ізраїль, Тель-Авів | |||
| Керівник |
| |||
| Капіталізація | 893 726 000 ₪ (15 листопада 2022)[1] | |||
| Сайт | elal.co.il | |||
El Al («Ель Аль») (івр. אל על — «у височінь») — найбільша авіакомпанія Ізраїлю, національний авіаперевізник. Штаб-квартира — в Тель-Авіві. Займається пасажирськими перевезеннями до країн Азії, Африки, Північної Америки, Європи і Близького Сходу. Спеціальний відділ компанії, «EL AL Cargo», займається вантажоперевезеннями.
Історія
У вересні 1948 року ізраїльські інженери і техніки переобладнали військовий літак ВПС Ізраїлю на цивільний.
Літак піднявся з військової бази Тель-Ноф[ru] і мав на борту два екіпажі загальною кількістю 16 осіб. Літак прибув до Женеви, де взяв на борт президента Ізраїлю Хаїма Вейцмана з дружиною Вірою. Того ж дня ввечері літак прибув назад до Тель-Ноф. У повітряному просторі Ізраїлю літак у його першому цивільному польоті супроводжували чотири винищувачі. Цей політ вважається першим польотом цивільної ізраїльської авіакомпанії «Ель Аль»[2].
Офіційно авіакомпанія була заснована 15 листопада 1948 року і в серпні 1949 почала регулярні пасажирські перевезення з Тель-Авіва до Парижа і Рима, трохи пізніше до пунктів призначення додався Лондон. Безпосадкові польоти з Тель-Авіва до Нью-Йорка почалися з 15 червня 1961 року, коли літак Боїнг 707, що належав «Ель Аль», установив світовий рекорд по далечині безпосадкового польоту, здолавши відстань у 9270 кілометрів за 9 годин і 33 хвилини.
З 1978 року авіакомпанія не робить польотів по суботах.
Перша фаза приватизації, що довго відкладалася, почалася в червні 2003 року, коли 15% акцій компанії були виставлені на продаж на Тель-Авівській фондовій біржі. Холдинг «Кнафаім-Аркіа» придбав значну частку акцій «Ель Аль» 2004 року і нині претендує на повне володіння авіакомпанією. На сьогоднішній день, 40% акцій «Ель Аль» належать «Кнафаім-Аркіа», 30% — приватним інвесторам, 30% — державі. В «Ель Аль» зайнято 5417 співробітників.
 |
 |
 |
 |
 |
Безпека
«Ель Аль» має репутацію однієї з найбезпечніших[3] авіакомпаній у світі з таких причин:
На борту
Відомо про приблизно шістьох співробітників служби авіаційної безпеки в цивільному, які перебувають на борту кожного літака під час польоту (точне число агентів не розголошується з міркувань безпеки). Всі співробітники мають заховану під одягом зброю. Всі агенти є вихідцями з армійських частин спеціального призначення. Більшість пілотів «Ель Аль» в минулому — льотчики ВПС Ізраїлю. Крім того, весь екіпаж літака проходить курс рукопашного бою — «Крав мага» і курси поведінки в нештатній ситуації, при терористичній атаці.
У всіх лайнерах авіакомпанії кабіна екіпажу відокремлена від пасажирського відсіку подвійними дверима з кодовим замком. Другі двері відчиняться лише тоді, коли перші зачиняться і той, хто заходить, буде впізнаний капітаном або другим пілотом.
Багажний відсік відокремлений від пасажирського посиленою сталевою підлогою, на випадок вибуху.
Всі літаки El Al оснащені системами інфрачервоної протидії ракетним атакам[4].
На землі
Перевірка пасажирів проводиться співробітниками спеціальної служби авіаційної безпеки «Ель Аль», які проходять спеціальні курси.
Весь багаж обов'язково просвічується службою безпеки перед допуском на борт. Так, наприклад, в аеропорту Домодєдово в Москві після перевірки всі пасажири чекають посадки на рейс у спеціальній «стерильній» (відділеній від інших пасажирів) зоні — вона відокремлена скляним огородженням і вхід туди суворо за посадковими квитками на рейс. Пасажири, які не є громадянами Ізраїлю, проходять особливо уважну процедуру огляду.
Історія
Правила підвищеної безпеки були введені в авіакомпанії після першого в історії політичного викрадення літака членом Народного фронту звільнення Палестини Лейлою Халед і нікарагуанським революціонером Патрісіо Аргуельо[ru] 23 липня 1968 року. Цей випадок виявився єдиним успішним прецедентом захоплення ізраїльського літака.
Напрямки
Регулярні рейси
Лише вантажні рейси
Лише код-шерингові рейси
Код-шерингові партнери
Флот
| Повітряне судно | Кількість суден | Пасажирів |
|---|---|---|
| Boeing 737-800[en] | 10 +3 замовлення | 142 |
| 4 | 180 | |
| 1 | 189 | |
| Boeing 737-900ER[en] | 8 | 172 |
| Boeing 777-200ER | 6 | 279 |
| Boeing 787-8 | 2 +2 замовлення | 238 |
| Boeing 787-9 | 12 | 282 |
| Всього | 44 |
Використовувалися раніше
| Повітняне судно | Початок експлуатації | Закінчення експлуатації |
|---|---|---|
| Boeing 707-300C | 1965 | 1992 |
| Boeing 720B | 1962 | невідомо |
| Boeing 737–200 | 1981 | 2000 |
| Boeing 747–100 | 1977 | 1988 |
| Boeing 747-200B | 1971 | 2001 |
| Boeing 747-200C | 1975 | 2006 |
| Boeing 747-200F | 1979 | 2012 |
| Boeing 747-400F | 2010 | 2019 |
| Boeing 757–200 | 1987 | 2012 |
| Boeing 767–200 | 1982 | 2012 |
| Boeing 767-200ER | 1984 | 2013 |
| Bristol Type 175 Britannia[en] | 1960-ті | 1960-ті |
| Lockheed Constellation[en] | 1951 | 1960-ті |
| Douglas DC-4 | 1949 | 1967 |
| Curtiss C-46 | 1940-ві | 1950-ті |
| McDonnell Douglas MD-11 | 1998 | 2000 |
Авіаційні події
- 6 вересня 1970 відбулася спроба захоплення літака Боїнг-707 терористами з Народного фронту звільнення Палестини.
- 24 листопада 1951 вантажний літак DC-4 зазнав аварії при заході на посадку в аеропорту Цюриху. Загинуло шестеро членів екіпажу[5].
- 27 липня 1955 лайнер моделі Lockheed Constellation здійснював переліт з Відня до Тель-Авіва. Через погані погодні умови, які призвели до перешкод у навігації, літак збився з курсу і вторгнувся до повітряного простору Болгарії, через що був збитий винищувачами військово-повітряних сил Болгарії. Лайнер Ель Аль вибухнув у повітрі, і всі 58 людей, які знаходилися на борту, загинули[6].
- 4 жовтня 1992 сталася катастрофа[ru] вантажного лайнера Боїнг 747, який увійшов у штопор і впав на житловий комплекс в Амстердамі.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Tel Aviv Stock Exchange sited:Track:Q115309470
- ↑ «Ель-Аль»: 64 роки існування національної авіакомпанії[недоступне посилання](рос.)
- ↑ Найбезпечніші авіакомпанії світу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ CNN.com — Missile defense for El Al fleet — May 24, 2004 [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Звіт Aviation Safety Network [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Aviation Safety — звіт про катастрофу рейсу 402 [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
El Al у сестринських Вікіпроєктах | |
 | Портал «Ізраїль» |
|---|---|
 | Файли у Вікісховищі? |
- Офіційний сайт, оптимізований для України [Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
