ML

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ML (значення).
ML
Парадигма процедурне програмування, функційне програмування і імперативне програмування
Дата появи 1973
Творці Робін Мілнер та ін. - Единбурзький університет
Розробник Робін Мілнер
Система типізації строга, статична, вивід типів
Діалекти Standard ML, Caml Light, OCaml, F#, LazyML, OcaMl
Під впливом від ISWIMd
Вплинула на Miranda, Haskell, Cyclone, Nemerle, C++, Elm

ML (Meta Language) — сімейство строго типізованих мов функціонального програмування з розвиненою поліморфною системою типів і модулями, що параметризуються. Подібна система типів була раніше запропонована Роджером Гіндлі у 1969 році і зараз[коли?] часто називається системою Гіндлі-Мілнера. Мови даного сімейства не є чистими функціональними мовами, тому що включають і імперативні інструкції. ML викладається у багатьох західних університетах (в деяких навіть як перша мова програмування).

Передумови

В 1963 у Джон Алан Робінсон реалізував метод автоматичного доведення теорем, що отримав назву «принцип резолюції». Ідея цього методу належить Жаку Ербрану, і запропонована у 1930. Робінсон розробив ефективний з обчислювальної точки зору алгоритм уніфікації, що є основою методу. Так з'явилася мова ML, створена для автоматичного доведення теорем, але як виявилося придатна і як мова програмування загального призначення.

Особливості

В основі строгої і статичної системи типів мови лежить лямбда-числення, до якого додана строга типізація. Строга система типів робить можливості для оптимізації, тому незабаром з'являється компілятор мови. В системі типів Гіндлі-Мілнера обмежено поліморфна система типів, де більшість типів виразів може бути виведено автоматично. Це дає можливість програмісту не описувати явно типи функцій, але зберегти строгий контроль типів.

Приклад

Обчислення факторіалу на ML:

fun fac(n) = if n = 0 then 1 else n * fac(n-1);

Див. також

Посилання

  • Стаття ML [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] у Прогопедії — енциклопедії мов програмування(рос.)
  • https://web.archive.org/web/20120718184406/http://schools.keldysh.ru/sch444/museum/LANR/ml.htm
  • п
  • о
  • р
Низькорівневі
Високорівневі
Загального
призначення
Серверні
Запитів до баз
даних[суперечливо 1]
Розмітки та векторної
графіки[суперечливо 1]
Синхронні[en]
  • Lustre[en]
Символьних та
чисельних обчислень
Квантових обчислень
Логічні
  • Mercury[en]
  • Prolog
Академічні
Езотеричні
  1. а б Немає загальноприйнятого рішення, чи вважати усі ці мови саме мовами програмування


Мова програмування Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.