Каннський кінофестиваль 1970
| Каннський кінофестиваль 1970 | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 Офіційний постер 23-го Каннського кінофестивалю | |||
| Місце проведення | Канни,  Франція | ||
| Нагорода | Золота пальмова гілка | ||
| Заснування | 1946 року | ||
| Голова журі |  Мігель Анхель Астуріас | ||
| Дата проведення | 29 квітня-14 травня 1970 | ||
| festival-cannes.com/en | |||
| |||
23-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 29 квітня по 14 травня у Каннах, Франція. У конкурсі було представлено 25 повнометражних фільмів та 12 короткометражок. Фестиваль відкрито показом стрічки Життєві дрібниці режисера Клода Соте. Фільмом закриття фестивалю було обрано Бал графа д'Оржель режисера Марка Аллегре[1][2].
Цього року Робер Фавр ЛеБре, засновник фестивалю, вирішив не включати фільми зняті в Японії і СРСР (прапори цих країн, були прибрані з Набережної Круазет). Через те, що він втомився від «Слов'янських видовищ і японських кіно-самураїв»[3][4]. Останні, не брали участі в журі в особі Сергія Образцова (глава Московського театру ляльок), який вийшов з його складу, залишивши їх у кількості 8 членів.
Журі
- Голова журі: Мігель Анхель Астуріас (Посол Гватемали у Франції, Нобелівський лауреат з літератури 1967 року),
Гватемала - Гульєльмо Біраджі, критик,
Італія - Кірк Дуглас, актор,
США - Фелісьян Марсо, драматург,
Франція - Карел Рейш, кінорежисер,
Велика Британія - Крістін Реналь, продюсерка, Франція
- Фолькер Шльондорф, кінорежисер,
ФРН - Войтех Ясни, кінорежисер,
Чехословаччина
Фільми-учасники конкурсної програми
| Переможців виділено окремим кольором. |
- Повнометражні фільми
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Висока школа | Magasiskola | Іштван Гааль |  Угорщина |
| Військово-польовий госпіталь | MASH | Роберт Альтман |  США |
| Гаррі Мюнтер | Harry Munter | Челль Греде |  Швеція |
| Дон Сегундо Сомбра | Don Segundo Sombra | Мануель Антін |  Аргентина |
| Драма ревнощів: Усі деталі в хроніці | Dramma della gelosia — tutti i particolari in cronaca | Етторе Скола |  Італія Іспанія |
| Еліза, або справжнє життя | Élise ou la vraie vie | Мішель Драш | Франція Алжир |
| Життєві дрібниці | Les Choses de la vie | Клод Соте | Франція |
| Земля наших батьків | الأرض | Юсеф Шахін |  Єгипет |
| Куштуємо плоди райських кущ | Ovoce stromu rajských jíme | Віра Хітілова |  Чехословаччина Бельгія |
| Ланцюг жовтця | The Buttercup Chain] | Роберт Елліс Міллер |  Велика Британія |
| Лео останній | Leo the Last | Джон Бурмен | Велика Британія |
| Малатеста | Malatesta | Петер Лілієнталь |  Німеччина |
| Метелло | Metello | Мауро Болоньїні | Італія |
| Мрійник | Ha-Timhoni | Ден Волмен |  Ізраїль |
| Останній стрибок | Le dernier saut | Едуар Ланц | Італія Франція |
| Палац Ангелів | O Palácio dos Anjos | Волтер Уго Коурі |  Бразилія |
| Пейзаж після битви | Krajobraz po bitwie | Анджей Вайда |  Польща |
| Притулок для божевільних | Azyllo Muito Louco | Нелсон Перейра душ Сантуш | Бразилія |
| Проста історія | Une si simple histoire | Абделлатіф Бен Аммар |  Туніс |
| Скажи, що ти любиш мене, Джуні Мун | Tell Me That You Love Me, Junie Moon | Отто Премінґер | США |
| Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами | Indagine su un cittadino al di sopra di ogni sospetto | Еліо Петрі | Італія |
| Сунична заява | The Strawberry Statement | Стюарт Гегманн | США |
| Тюльпани Гарлема | I tulipani di Haarlem | Франко Брузаті | Італія Франція |
| Хао Бінь | Hoa-Binh | Рауль Кутар | Франція |
| Хай живуть наречений і наречена! | ¡Vivan los novios! | Луїс Гарсія Берланга | Іспанія |
Фільми позаконкурсною програмою
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Бал графа д'Оржель | Le bal du comte d'Orgel | Марк Аллегре | Франція |
| Вудсток | Майкл Ведлі | США | |
| Діва і циган | The Virgin and the Gypsy | Крістофер Майлз | Велика Британія |
| Загнаних коней пристрілюють, чи не так? | They Shoot Horses, Don't They? | Сідні Поллак | США |
| Територія інших | Le territoire des autres | Франсуа Бел, Жаклін Лекомпт, Мішель Фано, Жерар В'єнн | Франція |
| Трістана | Tristana | Луїс Бунюель |  Мексика Франція Італія |
| Mictlan o la casa de los que ya no son | Рауль Камффер | Мексика | |
| Voyage Chez Les Vivants | Генрі Брандт |
Нагороди
- Золота пальмова гілка: Військово-польовий госпіталь, режисер Роберт Альтман
- Гран-прі: Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами, режисер Еліо Петрі
- Приз журі (Думка журі із цього приводу розійшлася):
- Висока школа
- Сунична заява
- Приз за найкращу чоловічу роль: Марчелло Мастроянні — Драма ревнощів: Усі деталі в хроніці
- Приз за найкращу жіночу роль: Оттавія Пікколо — Метелло
- Приз за найкращу режисуру: Джон Бурмен — Лео останній
- Найкращий дебют: Хао Бінь, режисер Рауль Кутар
- Золота пальмова гілка за короткометражний фільм: Чарівні машини, режисер Боб Кертіс
- Особлива згадка — короткометражний фільм: І Саламбо?
- Технічний гран-прі: Територія інших, режисери Франсуа Бел, Жаклін Лекомпт, Мішель Фано, Жерар В'єнн
- Приз міжнародної федерації кінокритиків (ФІПРЕССІ): Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами
Примітки
- ↑ Opening of the 1970 Cannes Festival. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ What is Cannes for you?. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ REX REED (1970, June 21). HOW I WENT TO THE CANNES FILM FESTIVAL AND HATED EVERY MINUTE OF IT. Los Angeles Times, p. o32. Retrieved June 24, 2008
- ↑ Todd McCarthy (2013, May 18).Cannes: Todd McCarthy Recalls Altman and Blind Date With Margot Kidder.http://www.hollywoodreporter.com/news/cannes-film-festival-todd-mccarthy-501553 [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]. The Hollywood Reporter. Retrieved July 31, 2013
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каннський кінофестиваль 1970 |
- 23-й Каннський кінофестиваль
- 23-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database
- 23-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
| |||||||||||||||||||||||
|
