Ленард проти Pepsico

Стрибний реактивний літак AV-8 Harrier II, як стверджується, повинен був позивач

Ленард проти Pepsico (англ. Leonard v. Pepsico, Inc.; 88 F. Supp. 2d 116, ( SDNY 1999), aff'd 210 F.3d 88 ( 2d Cir. 2000)) — позов, взятий до уваги в 1999 Окружним судом Південного округу штату Нью-Йорк. Позивачем виступав житель Сіетла Джон Ленард (англ. John DR Leonard), відповідачем — компанія PepsiCo, виробник «Пепсі-коли».

Історія

У 1996 Pepsico почала маркетингову кампанію Pepsi Stuff [en]. Зміст акції: при покупці пляшок напою нараховувалися бали (англ. Pepsi Points), які потім могли бути витрачені на придбання товарів з логотипом «Пепсі». Каталог товарів, які можна було придбати у такий спосіб, містив 53 найменування із зазначенням для кожного з них необхідної кількості балів. Наприклад, для придбання майки потрібно зібрати 75 балів, а шкіряної куртки - 1450 балів. Крім того, додаткові бали можна було придбати за ціною 10 центів за кожний, але для придбання одного товару в будь-якому випадку потрібно було набрати 15 стартових балів від пляшок [1].

Один з рекламних роликів кампанії демонстрував деякі призи із зазначенням внизу екрану їх еквівалента в балах. Відео закінчувалося тим, що головний герой — підліток - садить на шкільне подвір'я реактивний штурмовик AV-8B «Харрієр» II. У цей момент на екрані з'являвся напис — «7 000 000 очок». Вартість такого літака становила близько 23 млн доларів. 21-річний студент бізнес-адміністратор [2] Джон Ленард прийняв цей ролик за зобов'язання Pepsico надати штурмовик будь-якій людині, яка зібрала зазначену кількість балів. Для отримання літака він придбав необхідну для 15 стартових балів кількість пляшок і позичив 700 000 доларів для придбання додаткових балів. У березні 1996 він надіслав грошовий чек із цією сумою в Pepsico. Разом із чеком Ленард відіслав бланк замовлення, де як товар вказав 1 реактивний літак «Харрієр». У травні Pepsico повернула чек відправнику, посилаючись на те, що за умовами акції замовленню підлягають тільки товари з каталогу, а рекламний ролик мав виключно гумористичний характер [3]. Не задовольнившись цим поясненням, Джон Ленард повідомив Pepsico, що буде змушений звернутися до суду. Pepsico подала попереджуючий позов, на що пішов зустрічний позов від Ленарда [4] [5].

Розгляд цієї справи тривав 3 роки. При цьому представник Пентагону Кеннет Бекон відразу ж заявив, що «Харрієр» не може бути проданий приватній особі. Також, за заявою Бекона, штурмовики «Харрієр» до того моменту вже не вироблялися та не були сертифіковані Федеральним управлінням цивільної авіації США [6].

У 1999 Окружний суд Південного округу Нью-Йорка виніс судове рішення, за яким Ленарду було відмовлено в задоволенні його вимог. У рішенні вказувалося, що оскільки бланк замовлення не був затверджений, а гроші за чеком не були зараховані на банківський рахунок компанії, відповідач не має зобов'язань перед позивачем. Крім того, суд вважав, що жартівливий характер обіцянки мав бути очевидним будь-якій розумній людині [7].

Примітки

  1. ↑ Jennings, 2012, с. 401-402.
  2. ↑ Jennings, 2012, с. 391.
  3. ↑ Jennings, 2012, с. 402.
  4. ↑ Twomey, Jennings, 2008, с. 295.
  5. ↑ 20leonard%20pepsi&f=false  // ABA Journal. — American Bar Association, 1996. — Vol. 82, no. 11. — P. 14. — ISSN 0747-0088.
  6. ↑ Pentagon: Pepsi ad «not the real thing». CNN. 9 серпня 1996. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 5 жовтня 2006.
  7. ↑ Jennings, 2012, с. 402-403.

Література

  • Петров, Антон. (9 квітня 2014). Леонард против Пепсико. «Закон.ру». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  • Jennings M. M. Business: Its Legal, Ethical, and Global Environment. — 896 p. — ISBN 9780538470544.
  • Twomey D. P., Jennings M. M. Anderson's Business Law and the Legal Environment: Standard Volume. — 1160 p. — ISBN 9780324638301.

Посилання

  • Pentagon: Pepsi ad «not the real thing». CNN. 9 серпня 1996. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 5 жовтня 2006.
  • Решение Окружного суда Южного округа штата Нью-Йорк (PDF) (англ.). classcaster.org. Архів (PDF) оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.