Каллінік IV Константинопольський

Каллінік IV (грец. Καλλίνικος Δ΄), при народженні Костянтин Маврікій (грец. Κωνσταντίνος Μαυρίκιος), (1713—1791) — Вселенський патріарх Константинопольський протягом кількох місяців у 1757 році, письменник і вчений.

Каллінік IV іноді числиться як Каллінік III, оскільки його попередник Каллінік, який був обраний у 1726 році, але помер, не вступивши на престол, іноді не зараховується до числа патріархів.^[a]

Костянтин Маврікій (Каллінік — його релігійне ім'я) народився в Загорі, Греція, в 1713 році, а в 1728 році він переїхав до Стамбула. У 1740 р. був висвячений на диякона, а 28 серпня 1741 р. призначений Великим протосинкелом Патріархії. 23 вересня 1743 р. він був призначений митрополитом Проїлавським (т. Брейла, Румунія), на цій посаді він залишався до 1748 року, коли повернувся до Стамбула.^[6]

Його роки в Стамбулі були відзначені полемікою в православній спільноті про те, чи потрібно наверненим з Римо-Католицької та Вірменської Апостольської Церкви перехрещуватися. Ці громади були особливо численними після Османсько-венеційської війни, під час якої Османська імперія знову завоювала контрольований Венецією Пелопоннес.

Прихильниками недійсності католицького та вірменського хрещення, а отже й необхідності повторного хрещення, були патріарх Кирило V, якого підтримували деякі вчені, такі як Євгеній Бульгаріс та Євстратій Аргенті, а також значна частина населення, підбурювана демагогічним ченцем Ауксентіосом.^[3] Опозицію до повторного хрещення склала більша частина митрополитів на чолі з Каллініком. Їхня позиція була зумовлена не поступливістю латинянам, а радше тим, що вони вважали повторне хрещення нововведенням, не передбаченим давніми канонами та суперечним літургійній практиці.

Коли 28 квітня 1755 року Священний Синод проголосував проти позицій Кирила V, останній відправив на заслання членів Священного Синоду, які були проти його поглядів.^[7] Каллініка переслідували, і йому довелося втекти. У 1755 році Кирило V видав свій офіційний «Орос (Фоліант) Святої Великої Церкви Христової», який вимагав повторного хрещення для всіх навернених у будь-якому випадку.

У 1756 році Каллінік знайшов притулок у французькому посольстві в Стамбулі, і тут він отримав велику суму грошей, яка була передана султану Осману III. Це призвело до усунення Кирила та до призначення Каллініка на патріарха т16 січня 1757 року.^[7] Однак його призначення зустріло рішучий спротив натовпу, і його інтронізацію можна було відсвяткувати лише в присутності османських солдатів. Після церемонії натовп безуспішно намагався схопити його.^[7] Цей спротив Каллініку перешкоджав будь-якій його спробі відставити Орос, і його становище було настільки важким, що він був змушений піти у відставку 22 липня 1757 року^[4] на користь Серафима II, який залишався нейтральним у цьому питанні.^[3]

Після відставки Каллінік був засланий на Лімнос, а потім на Синай, де жив у монастирі святої Катерини. У цій обов'язковій резиденції він працював у старовинній бібліотеці монастиря. У січні 1761 року він утік і повернувся на вбивство в Стамбулі, де він домігся прощення, і в жовтні 1763 року він повернувся до свого рідного міста, Загори.^[6]

Останній період його життя пройшов у Загорі, де він заснував місцеву бібліотеку і присвятив себе патристиці та письменництву.^[8] Помер у Загорі 1791 року.

• Frazee, Charles A. (2006). Catholics and Sultans: The Church and the Ottoman Empire 1453-1923. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 9780521027007.

п о р Константинопольські єпископи, архієпископи та патріархи Візантійські єпископи (38-330) Андрій Стахій Онисим Полікарп I Плутарх Седекіон Діоген Елевферій Фелікс Полікарп II Афінодор Евзой Лаврентій Аліпій Пертінакс Олімпіан Марк I Філадельф Киріак I Кастін Євгеній I Тит Дометій Руфін Проб Митрофан Александр Константинопольські архієпископи (330—451) Александр Павло I Євсевій Македоній I Євдоксій Євагрій Демофіл Максим I Григорій I Нектарій Іван Золотоустий Арсакій Аттик Сісіній I Несторій Максиміан Прокл Флавіан Анатолій Константинопольські патріархи, візантійський період (451—1453) Анатолій Геннадій I Акакій Фравіта Євфимій Македоній II Тимофій I Іван II Єпіфаний Анфім I Міна Євтихій Іван III Іоанн IV Киріак II Фома I Сергій I Пірр Павло II Петро Фома II Іван V Костянтин I Феодор I Георгій I Павло III Каллінік I Кир Іван VI Герман I Анастасій Костянтин II Микита I Павло IV Тарасій Никифор I Феодотій I Антоній I Іван VII Мефодій I Ігнатій I Фотій I Стефан I Антоній II Микола I Євфимій I Стефан II Трифон Феофілакт Поліект Василій I Антоній III Микола II Сісіній ІІ Сергій II Євстафій Олексій Михайло I Костянтин III Іван VIII Косьма I Євстратій Миколай III Іван IX Лев Михаїл II Косьма II Миколай IV Феодот II Неофіт I Костянтин IV Лука Михаїл III Харитон Феодосій I Василій II Микита II Леонтій Досіфей Георгій II Іван X Михаїл IV† Феодор II† Максим II† Мануїл I† Герман II† Мефодій II† Мануїл II† Арсеній† Никифор II† Герман III Йосип I Іван XI Григорій II Афанасій I Іван XII Ніфонт I Іван XIII Герасим I Ісайя Іван XIV Ісидор I Калліст I Філофей Макарій Ніл Антоній IV Калліст II Матвій I Євфимій II Йосип II Митрофан II Григорій III Афанасій II Константинопольські патріархи, османський період (1453—1923) Геннадій II Ісидор II Йоасаф I Софроній I Марк II Симеон I Діонісій I Рафаїл I Максим III Ніфонт II Максим IV Йоаким I Пахомій I Феолепт I Єремія I Йоанникій I Діонісій II Йоасаф II Митрофан III Єремія II Пахомій II Феолепт II Матвій II Гавриїл I Феофан I Мелетій I Неофіт II Рафаїл II Кирило I Тимофій II Григорій IV Антим II Кирило II Афанасій III Неофіт III Парфеній I Парфеній II Йоанникій II Кирило III Паїсій I Парфеній III Гавриїл II Парфеній IV Діонісій III Климент I Мефодій III Діонісій IV Герасим II Афанасій IV Яків Каллінік II Неофіт IV Гавриїл III Неофіт V Кипріян Афанасій V Кирило IV Косьма III Єремія III Каллінік III Паїсій II Серафим I Неофіт VI Кирило V Каллінік IV Серафим II Йоанникій III Самуїл Мелетій II Феодосій II Софроній II Гавриїл IV Прокопій Неофіт VII Герасим III Григорій V Каллінік V (IV) Єремія IV Кирило VI Євгеній II Антим III Хрисант І Агафангел І Константій I Константій II Григорій VI Антим IV Антим V Герман IV Мелетій III Антим VI Кирило VII Йоаким II Софроній III Йоаким III Йоаким IV Діонісій V Неофіт VIII Антим VII Костянтин V Герман V Мелетій IV Константинопольські патріархи, турецький період (після 1923) Григорій VII Костянтин VI Василій III Фотій II Веніямин I Максим V Афінагор I Димитрій I Варфоломій I † у екзилі в Нікеї   Портал «Православ'я» Список Константинопольських патріархів

Довідкові видання Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль FAST: 1827815 · Freebase: /m/0gx1qkg · GND: 138016585 · GR-AtACA: 131372 · LCCN: n2005039088 · NLG: 52297 · VIAF: 86170414