Об'єкт 103
| Об'єкт 103 | |
|---|---|
 | |
| Тип | важкий танк Схема: класична |
| Історія виробництва | |
| Виробник |  СРСР |
| Характеристики | |
| Вага | 58 |
| Довжина | 8495 |
| Ширина | 3400 |
| Висота | 3430 |
| Обслуга | 8 |
| | |
| Калібр | 130-мм гармата Б-13 |
| | |
| Броня | Лоб: 60 Борт: 60 Корма: 60 Дах: 20 Днище: 20-30 Башта: лоб: 60, борт: 60, корма: 60, дах: 30 (головна), 20 (мала) |
Другорядне озброєння | 3 × 7,62-мм ДТ боєкомплект: 4284 зв'язок: 71-ТК-3 |
| Двигун | V-подібний 12-циліндровий карбюраторний чотиритактний рідинного охолодження ГАМ-34 850 при 1850 об/хв |
| Дорожній просвіт | 525 |
| Швидкість | шосе: 35,7 бездоріжжя: 15 |
| Прохідність | підйом: 42° стінка: 1,2 рів: 4,0 брід: 1,25 |
Об'єкт 103 — експериментальний нереалізований проєкт радянського важкого танка берегової оборони, проєктувався на базі важкого танка Т-100.
Розроблений на базі танка Т-100 у квітні 1940 р. КБ заводу № 185 проєкт «Важкого танка для берегової оборони» — Об'єкт 103 (провідний інженер проєкту Шуфрін). Озброєння за проєктом 130-мм гармата Б-13 під обертаючою баштою і три кулемети ДТ. У проєкті було вирішено відмовитися від малої башти, що дозволило б збільшити бронювання машини. Танк проєктувався для знищення дотів та кораблів противника. Проєкт не був реалізований.
Опис конструкції
За компонувальною схемою, загальною конструкцією об'єкт 103 проєктувався на базі Т-100 та являв собою однобаштовий танк класичної компоновки, що має протиснарядне бронювання. Однак в деталях, особливо в озброєнні, проєкт об'єкта 103 мав ряд істотних відмінностей від Т-100.
Корпус
Корпус танка мав коробчату форму та збирався з листів вальцьованої броні, що з'єднувалися зварюванням, клепками та болтами. У центральній частині корпусу монтувалася масивна напівконічна підбаштова коробка під головну башту. Бронезахист порівняно з СМК була дещо слабший — 60 мм, що, тим не менш, забезпечувало танку надійний захист від вогню існуючої в той час протитанкової артилерії калібром до 47 мм вже на дистанції 500 м і більше.
Озброєння
Основним озброєнням танка була 130-мм корабельна гармата зразка 1935 року (Б-13), що розміщувалася в масці в передній частині башти. Гармата призначалася для боротьби в першу чергу з укріпленнями та дотами супротивника, а також важкоброньованими цілями. На гарматі використовувалися телескопічні приціли.
Кулеметне озброєння включало три 7,62-мм кулемета ДТ, два з яких були спарені з гарматою, а третій розміщувався в командирській башточці на даху головної башти і міг використовуватися при відбитті атак з повітря.
Боєкомплект кулеметів становив 4284 патрона в 68 дискових магазинах по 63 патрона в кожному.
Двигун
На Т-100 встановлювався V-подібний 12-циліндровий карбюраторний чотиритактний двигун ГАМ-34 рідинного охолодження потужністю 850 к.с. при 1850 об/хв. Запалювання — від двох магнето.
Ходова частина
Підвіска танка — індивідуальна, з листовими ресорами без амортизаторів.
Ходова частина стосовно одного борту складалася з восьми двосхилих опорних котків із масованими шинами, п'яти двосхилих обгумованих підтримуючих котків, ведучого колеса заднього розташування зі знімними зубчастими вінцями та литого напрямного колеса. Механізм натягу лінивця — гвинтового типу, керований з відділення управління. Зачеплення — цівкове. Гусеничні стрічки — дрібноланкові, з відкритим шарніром, пальці — зі стопорними кільцями.
Пристрої зв'язку
Для зовнішнього зв'язку танк оснащувався типовий танковою радіостанцією 71-ТК-3. Для внутрішнього зв'язку малося переговорний пристрій ТПУ на 6 абонентів.
Джерела
- http://bronetechnikamira.ru/istorija-sozdanija/tank-t-100-popyitki-stat-seriynyim
- Коломиец М., Мальгинов В. Советские супертанки // Бронеколлекция. Приложение к журналу «Моделист-Конструктор», 2002.- № 1 (40). — 32 с.
- Коломиец М., Мощанский И., Многобашенные танки РККА Т-35, СМК, Т-100 // Фронтовая иллюстрация, 2000.- № 5. — 84 с.
- Коломиц М., Свирин С. Т-35 Сухопутный дредноут Красной Армии.- М.: Яуза-Эксмо, 2007.- 112 с.
- Солянкин А. Г., Павлов И. В., Павлов М. В., Желтов И. Г. Отечественные бронированные машины. XX век. Т. 1 (1905–1941 гг.).- М., 2002.- 344 с.
Література
- Коломиец М. Многобашенные танки РККА. Часть 2. — М. : ООО «Стратегия КМ», 2000. — (Фронтовая иллюстрация № 5-2000) — 1500 прим. — ISBN 5-901266-01-3.
- Холявский Г. Л. Энциклопедия танков. — Минск : Харвест, 1998. — 5000 прим.
- Архипова М. А. Бронетанковая техника СССР Второй мировой войны. — Минск : Харвест, 2005.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
