Людовик II Ягеллончик

Людовик II Ягеллончик
Dei gracia Hungariae, Boemiae, Dalmatiae, Croatiae, Ramae, Seruiae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque rex, marchio Morauiae, Lucemburgensis et Silesiae dux ac marchio Lusatiae etc.
Король Богемії
Правління	1516-1526
Коронація	11 березня 1509
Попередник	Владислав II Ягеллончик
Наступник	Фердинанд I Габсбург
Інші титули	Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії
Біографічні дані
Народження	1 липня 1506(1506-07-01) Прага
Смерть	29 серпня 1526(1526-08-29) (20 років) Біля Могача утоплення
Поховання	Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина
Дружина	Марія
Діти	Янош Васс
Династія	Ягеллони
Батько	Владислав II Ягеллончик
Мати	Анна де Фуа
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Людовик II Ягеллончик (чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; 1 липня 1506 — 29 серпня 1526) — останній король Богемії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).

Життєпис

22 липня 1515 року у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Людовика та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутнім імператором Священної Римської імперії).

У серпні 1526 року Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років.

Королем Угорщини стає Януш Заполья, який визнав себе турецьким васалом.

Родовід

Джерела

• Felczak W. Historia Węgier. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Ossolineum, 1983.
• Hay D. Europa w XIV i XV wieku. — Warszawa : PIW 2001. — ISBN 83-06-02852-X.
• Serwański M., Dobosz J. (red.). Słownik władców Europy średniowiecznej. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2002. — ISBN 83-7177-102-9.
• Sroka S. A. Historia Węgier do 1526 roku w zarysie. — Bydgoszcz, 2000. — ISBN 83-87933-75-9.
• Zientara B. Historia powszechna średniowiecza. — Warszawa : Trio, 2002. — ISBN 83-85660-94-1.

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Архів образотворчого мистецтва (Чехія) Генеалогія та некрополістика Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Література та бібліографія Provenio · Бібліографія історії чеських земель Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Allgemeine Deutsche Biographie · Biografický slovník českých zemí · Biografický slovník českých zemí · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль BAV: ADV10310141 · FAST: 395568 · Freebase: /m/0cc78xt · GND: 119392895 · ISNI: 000000011571627X · LCCN: nr97026709 · LIH: LNB:qDS;=Be · MAK: 9810569671105606 · NKC: jn20000701088 · NLP: a0000001801280 · NTA: 256089159 · NUKAT: n99044736 · SUDOC: 145180298 · VcBA: 495/160739 · VIAF: 58988207, 1194154380988030291376 · WorldCat: lccn-nr97026709

Попередник Владислав II Ягеллончик

Король Богемії 1516-1526

Наступник Фердинанд I Габсбург

Попередник Уласло II

Король Угорщини 1516-1526

Наступник Фердинанд I Габсбург Янош I Заполья

Попередник Владислав II Ягеллончик

Король Хорватії 1516-1526

Наступник Фердинанд I Габсбург

Попередник Владислав II Ягеллончик оскаржувалося іншими претендентами

Король Галичини та Володимирії титулярний 1516-1526

Наступник Анна I оскаржувалося іншими претендентами

п о р Королі Угорщини Арпади Надьфеєделеми Алмош (бл. 850–бл. 895) Арпад (бл. 895–бл. 907) Золта (c. 907–c. 947) Файс (бл. 947–бл. 955) Такшонь (бл. 955–бл. 972) Геза (бл. 972–997) Стефан (997–1000) Королі Стефан I (1000–1038) Петер (1038–1041; 1044–1046) Самуїл (1041–1044) Андрій I (1046–1060) Бела I (1060–1063) Соломон I (1063–1074) Геза I (1074–1077) Ласло I (1077–1095) Коломан I (1095–1116) Стефан II (1116–1131) Бела II (1131–1141) Геза II (1141–1162) Стефан III (1162–1172) Ласло II (1162–1163) Стефан IV (1163–1165) Бела III (1172–1196) Імріх I (1196–1204) Ласло III (1204–1205) Андрій II (1205–1235) Бела IV (1235–1270) Стефан V (1270–1272) Ласло IV (1272–1290) Андрій III Венецієць (1290–1301) Пржемисловичі Вацлав (1301—1305) Віттельсбахи Отто (1305—1307) Анжу Карл I (1308—1342) Людовик I (1342—1382) Марія1 (1382—1385; 1386—1395) Карл II (1385—1386) Люксембурги Сигізмунд (1387—1437) Габсбурги Альберт (1437—1439) Ласло V (1440—1457) Ягеллони Владислав I (1440—1444) Гуньяді Матвій I (1458—1490) Ягеллони Владислав II (1490—1516) Людовик II (1516—1526) Заполья Янош I (1526—1540) Янош II Жигмонд (1540—1570) Габсбурги Фердинанд I (1526—1564) Максиміліан (1564—1576) Рудольф (1576—1608) Матвій II (1608—1619) Фердинанд II (1619—1637) Фердинанд III (1637—1657) Фердинанд IV (1647—1654) Леопольд I (1657—1705) Йосиф I (1705—1711) Карл III (1711—1740) Марія Терезія1 (1740—1780) Габсбурги-Лотаринзькі Йосиф II (1780—1790) Леопольд II (1790—1792) Франц (1792—1835) Фердинанд V (1835—1848) Франц Йосиф (1848—1916) Карл IV (1916—1918) Дискусійні чи спірні правителі виділені курсивом 1 — жінка на престолі Угорщини з титулом «король Угорщини»