Велика Житомирська, 38
| Велика Житомирська, 38 | |
|---|---|
|
| |
| 50°27′19″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д. / 50.45528888891666242° пн. ш. 30.508205555583° сх. д. / 50.45528888891666242; 30.508205555583Координати: 50°27′19″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д. / 50.45528888891666242° пн. ш. 30.508205555583° сх. д. / 50.45528888891666242; 30.508205555583 | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | прибутковий будинок і будівля |
| Стиль | неоренесанс |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв |
| Адреса | Велика Житомирська вулиця |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Кам'яни́ця № 38 — колишній прибутковий будинок, розташований у Києві, на Великій Житомирській вулиці.
За визначенням дослідників, будинок — один з найкращих зразків київського неоренесансу кінця ХІХ сторіччя[1]. Розписаний муралом.
Історія ділянки
Станом на 1882 рік садиба належала Афіногену Сопоцинському. Близько 1899 року її придбав селянин Дмитро Коляда (Колядин). У 1905 і 1914 роках її власником значився барон Вульф Кусель[2][3][4].
Наприкінці ХІХ сторіччя на ділянці стояла одноповерхова дерев'яна будівля із крамницею. У 1899—1900 роках за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва звели прибутковий будинок[1].
Близько 1922 року садибу націоналізували більшовики.
На першому поверсі розміщені крамниці.
Архітектура
Чотириповерхова, цегляна, односекційна, Т-подібна у плані кам'яниця має симетричну композицію. Чоловий фасад акцентовано бічними ризалітами. Їх увінчують трикутні фронтони з вежами у формі зрізаних пірамід, виконаних у стилі французького ренесансу XVI сторіччя.
На нижньому поверсі — великі вітрини й бічний проїзд. На другому і третьому поверхах розміщені прямокутні віконні прорізи, а на четвертому — аркові. Вікна декоровані замковими каменями з гіпсовим декором. Парадний вхід має аркове завершення.
Фасад оздоблений пишною пластикою, цегляним декором і гіпсовим орнаментом у стилі ренесансу. У круглі ніші фронтонів вставлені скульптурні голівки. Балкони прикрашені первісними опуклими ажурними ґратами[1].
Мурали
Докладніше: Мурали Києва
-
«Старе місто» -
«Святий Юрій»
Першим муралом на будинку був 3D-стінопис «Старе місто», який створила команда «Spray Way» на замовлення компанії «Перша приватна броварня». Коли термін контракту на розміщення реклами сплив, все зображення мали зафарбувати, щоправда, стерли лише назву фірми. Після цього, за словами художника Ярослава Єфремова, майже ніхто навіть не здогадувався, що на муралі рекламується пиво[5].
2014 року за розпорядженням Шевченківської райадміністрації рекламу затинькували, що викликало обурення у громадськості. А координатор проєктів Французького інституту в Україні Олег Соснов обрав цей будинок для іншого муралу. Він запросив вуличних художників Олексія Бордусова (Аес) і Володимира Манжоса (Waone) з «Інтересних Казок». Бордусов взявся за «Святого Юрія» на Великій Житомирській,38, а Манжос — за «Час змін» на Стрілецькій, 6[5][6]. 15 жовтня 2014 року киянам уже представили мурал «Святий Юрій».
Митці виконали роботу під впливом тогочасних подій, зокрема анексії Криму й війни на Донбасі. Олексій Бордусов пояснював: «Сюжет моєї роботи відображає події в країні і символізує боротьбу добра зі злом в цілому. Це — інтерпретація класичного образу боротьби зі змієм. Змій в даному контексті — всі ті біди, які випали на нашу землю — агресія внутрішня і зовнішня, ненависть, війна та її жертви». Володимир Манжос заявив, що вони висловили свій погляд на ситуацію в Україні[7].
Олег Соснов зазначив, що весь проєкт коштував близько 170 тисяч гривень. Фарбою забезпечив спонсор — компанія Sadolin. Решта покрилась коштом ініціаторів проєкту[5][8][9].
- Графіті у проїзді
-
-
-
Примітки
- ↑ а б в Житловий будинок 1899—1900, 1999, с. 224.
- ↑ Київ і його околиці, 1882, с. 57.
- ↑ Весь Київ, 1905, с. 18.
- ↑ Список власників садиб (1882-1914), 2020.
- ↑ а б в Interesni Kazki знову в Києві, 2014.
- ↑ Kyiv Street Art, 2017, с. 316—319.
- ↑ Kyiv Street Art, 2017, с. 16—19.
- ↑ Мурал «Святий Юрій» на вул. Велика Житомирська, 38. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12 січня 2021.
- ↑ Українські художники Interesni Kazki створили в Києві мурал «Святий Юрій» (укр.) . 17.10.2014. Архів оригіналу за 8.11.2020.
Джерела
- Сергій Білокінь, Марія Кадомська, Тетяна Слюдикова, Володимир Хромченков. Житловий будинок 1899—1900 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: А—Л. — К. : "Українська енциклопедія" імені Миколи Бажана, 1999. — Т. 1, ч. 1. — С. 223—224.
- Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1906 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1906 год. — К., 1905. — С. 18.
- Галайба Василь, Маковський Євген. Список власників садиб (1882-1914) // Старий Київ. — 2020.
- Ірина Грищенко. Замалювали: Interesni Kazki знову в Києві // The Insider.ua. — 2014. — 26 вересня.
- Гео Лерос. Kyiv Street Art. 2010-2017. — К. : Видавництво Старого Лева, 2017. — 300 с.
- І-й додаток до путівника «Київ і його околиці»: вулиці, домовласники і номера їх будинків у всіх восьми частинах міста Києва з його передмістями (за даними, зібраними Київською міською поліцією) = I-е прибавление к путеводителю «Киев и его окрестности»: улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией). — К., 1882. — С. 56. — 137 с.
| ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
