Шапур II
| Шапур II парф. šhypwhr; пехл. šhpwr-y; вірм. Շապուհ (Шапух); дав.-гр. Σαπώρης (Сапурис); лат. Sapores, Sapor | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 309 — 379 | ||
| Народження: | 309[1][2] Фірузабад, Фарс, Іран | |
| Смерть: | 379 Бішапур, Казерун[d], Фарс, Іран | |
| Країна: | Держава Сасанідів | |
| Релігія: | зороастризм | |
| Рід: | Дім Сасана | |
| Батько: | Ормізд II | |
| Мати: | Ifra Hormizdd | |
| Діти: | Хорміздухтd, Шапур III, Zruanduxtd і Saint Govdelaasd | |
| | ||
Шапур II Великий — цар царів (шахиншах) Ірану, правив у 309—379. З династії Сасанідів, син Ормізда II. У Вавилонському Талмуді його матір'ю названа юдейка Кушанку по імені Іфра Ормізд (Орімед).
Життєпис
Народився вже після смерті свого батька. Вступ його на престол проходив в складних обставинах. У 309 році були живі ще як мінімум двоє його старших братів: теж Шапур, згодом цар «Сакастан, Турестана і Індії до узбережжя моря», і Хормізда, але шахом став саме Шапур II.
Джерела повідомляють, що коли Шапур II досяг віку шістнадцяти років (325), він почав кампанію з метою приборкати арабські племена і забезпечити безпеку на кордонах імперії. Шапур II вперше атакував Аяду, яа знаходилась в Межиріччі. Потім він перетнув Перську затоку, досягнувши Аль Ḵaṭṭ, яка є прибережним регіоном Бахрейну та Катару. Він напав на Хаджар, населені племенами Taghlib, Bakr bin Wael і Abd al-Qays. Убивши велику частину населення, він також, наказав зруйнувати колодязі, змушуючи арабів потерпати через спрагу. Треба відзначити, що жорстокість войовничого Шапура II була однією з яскравих сторін його характеру. Араби прозвали його «Зу Аль-актаф» (Sābūr Dhū al-Aktāf), «власник лопаток», «той, хто пробиває плечі», «заплічників» (від «актаф», плечі) — в пам'ять про те, що він наказував пробивати полоненим лопатки і, протягнувши крізь отвори мотузку, підвішувати людей на деревах[3]. В результаті цих завоювань арабські племена були витіснені в глибину Аравійського півострова і район Перської затоки залишився в руках Сасанідів. Наприкінці червня 363 року вщент розгромив римську армію під командуванням імператора Юліана (361—363). На думку дослідників, у боях 25—26 червня 363 р. біля Маранги та Туммару (на ріці Тигр) римляни втратили до 40 000 вояків; при цьому загинув і сам Юліан[4].
Після смерті Шапура II у 379 році трон спадкував Ардашир II.
Примітки
- ↑ Faceted Application of Subject Terminologyd:Track:Q3294867d:Track:Q846596
- ↑ opac.vatlib.itd:Track:Q84353965
- ↑ Вус, О. В. (2019). Юлиан Апостат. Персидский поход и загадка битвы у Туммара 26 июня 363 г. МАИАСП. № 11. с. 275. Архів оригіналу за 1 серпня 2021.
- ↑ Вус, О. В. (2019). Юлиан Апостат. Персидский поход и загадка битвы у Туммара 26 июня 363 г. МАИАСП. с. 289—292. Архів оригіналу за 1 серпня 2021.
Література
- Вус О. В. Юлиан Апостат. Персидский поход и загадка битвы у Туммара 26 июня 363 г. // МАИАСП. 2019. Вып. 11. С. 271–299 https://cyberleninka.ru/article/n/yulian-apostat-persidskiy-pohod-i-zagadka-bitvy-u-tummara-26-iyunya-363-g/viewer [Архівовано 1 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Tafazzoli, Ahmad (1989). BOZORGĀN. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, Fasc. 4. Ahmad Tafazzoli. с. 427. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Daryaee, Touraj (2009). SHAPUR II. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Shahbazi, A. Shapur (2004). HORMOZD (2). Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. XII, Fasc. 5. с. 461—462. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Tafazzoli, Ahmad (1983). ĀDUR NARSEH. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. I, Fasc. 5. с. 477. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Potts, Daniel T. (2012). ARABIA ii. The Sasanians and Arabia. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Al-Tabari, Abu Ja'far Muhammad ibn Jarir (1991). Yar-Shater, Ehsan (ред.). The History of al-Ṭabarī, Volume V: The Sasanids, the Byzantines, the Lakhmids, and Yemen. Trans. Clifford Edmund Bosworth. Albany, NY: State University of New York Press. ISBN 0-7914-0493-5. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2016.
Посилання
- SHAPUR II (r. 309-79 CE), longest reigning monarch of the Sasanian dynasty. Encyclopaedia Iranica [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Портал «Біографії»
Портал «Іран»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
