Вакцина проти COVID-19

Вакцина проти COVID-19 — вакцина, здатна підвищити захист організму від вірусу SARS-Cov-2, який спричинює коронавірусну інфекцію COVID-19. До пандемії COVID-19 були проведені роботи проти інших коронавірусів, таких як SARS та MERS, що дало знання про структуру та функціонування коронавірусів. Це знання прискорило розробку різних технологій вакцинації. У грудні 2020 року отримала дозвіл на використання у США та низці інших країн, і таким чином почалася масова вакцинація[1]. Розробка та вдосконалення вакцини — критично важливе завдання для системи охорони здоров'я. Починаючи з квітня 2020 року різними медичними установами та фармацевтичними компаніями розроблялися та тестувалися понад 40 препаратів, що потенційно мають захистити від COVID-19. Станом на 15 листопада 2021, за офіційними звітами ВООЗ у світі введено 7,52 млрд доз вакцини від COVID‑19, 52,2 % населення світу отримали першу дозу[2].

Вакцини

На лютий 2021 року існувало 66 вакцин кандидатів у різних стадіях клінічного дослідження, включаючи 17 на I фазі, 23 — на I—II фазі, 6 — на II фазі, та 20 на фазі III. Дослідження ще 4 інших кандидатів припинено. На фазі III клінічних досліджень декілька вакцин виявили ефективність 95 %. На лютий 2021 року 10 вакцин дозволені як мінімум одним національним регулятором для публічного використання:

  • дві РНК вакцини (Pfizer-BioNTech, Moderna)
  • чотири інактивовані вакцини (BBIBP-CorV від Sinoparm, BBV152 від Bharat Biotech, CoronaVac від Sinovac та WIBP-CorV від Sinopharm)
  • три вірусно векторні вакцини (Sputnik V від дослідницького інститута Гамалея, оксфордська вакцина AstraZeneca та Ad5-nCoV від Cansino Biologics)
  • одна пептидна вакцина (EpiVacCorona від інституту «Вектор»)

Aifa

Це вакцина італійського виробництва, що знаходиться на етапі розробки та тестування[3]. 5 січня 2021 року вакцина пройшла перший етап клінічних випробувань, показавши 92,5 % ефективності. 27 січня 2021 року було оголошено, що Італія планує випустити свою COVID-вакцину у вересні 2021 року та прищепити нею близько мільйона осіб[4].

Pfizer та BioNTech

Докладніше: Комірнаті

РНК-вакцина Pfizer кодує патогенну форму шиповидного білка SARS-CoV-2, вакцину під назвою BNT162b2 було створено у співпраці фармкомпаній Pfizer (США) і BioNTech (Німеччина), за даними виробника має ефективність 95 %: з 43 тис. вакцинованих захворіло 170 осіб, при цьому 162 хворих були з групи плацебо[5]. Це так звана «генетична вакцина», яка «вчить» імунну систему виробляти антитіла до збудника захворювання[6].

8 грудня 2020 р. Управління з питань якості продовольства і медикаментів (FDA) США після аналізу підтвердило ефективність вакцини з ефективністю 95 %. Її ефективність після першої дози становить 82 %, а через сім днів після введення другої дози ефективність сягає 95 %[7].

У перші ж дні після початку масової вакцинації в США, у п'яти людей, які отримали щеплення препаратом Pfizer і BioNTech, була виявлена алергічна реакція, люди були шпиталізовані[8]. За версією Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), алергію могла викликати хімічна речовина поліетиленгліколь, яка входить до складу обох схвалених у США вакцин — Pfizer і Moderna.

У січні 2021 року в Болгарії було виявлено побічні ефекти від вакцини Pfizer[9]. Окрім того, ізраїльські спеціалісти заявили, що ця вакцина може викликати біль у місці уколу, запаморочення, слабкість, легку алергію[10].

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версії своєї вакцини COVID-19, на етикетці яких вказано виробником BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.[11]

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[12].

Україна на початку квітня 2021 року уклала договір із Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти коронавірусу[13]. Офіс президента України та Міністерство охорони здоров'я пообіцяли, що перші дози препарату надійдуть вже у липні-червні 2021 року[14].

Moderna

Клінічні дослідження препарату Moderna (США) закінчили у грудні 2020 року із заявленою ефективністю 94,5 %. Із 30 тис. піддослідних заразилося 95, з них 90 були в групі плацебо[15]. Вакцина компанії Moderna має назву «mRNA-1273», її вводять двічі з інтервалом у 28 днів. Ця вакцина може забезпечити імунітет, як мінімум, на три місяці[16]. До квітня 2021 року було заплановано виготовити 145 млн доз вакцини Moderna. Нею планують провести щеплення до 60 мільйонів жителів США і 12,5 млн за межами країни[17].

15 грудня 2020 стало відомо, що хакери викрали дані про вакцину Moderna під час атаки на Європейське агентство з лікарських засобів (EMA)[18].

18 грудня 2020 експерти Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) рекомендували дозволити екстрене застосування вакцини компанії Moderna (20 експертів висловилися «за» застосування вакцини, один утримався, «проти» не проголосував ніхто)[19].

26 грудня 2020 у США після проведеного щеплення зафіксували першу серйозну алергійну реакцію на вакцину Moderna,[20] але пацієнт шпиталізований не був.

5 січня 2021 використання цієї вакцини було дозволено у Ізраїлі, після цього МОЗ країни узгодив купівлю 6 млн доз препарату[21].

8 січня 2021 вакцину було схвалено до використання владою Британії[22].

AstraZeneca

Вакцину розроблено вченими Оксфордського університету і фармацевтичною компанією AstraZeneca на початку 2020 року. 30 грудня 2020 Британія першою серед країн схвалила вакцину AstraZeneca, визнавши її безпечною та ефективною, країна також замовила 100 млн доз даної вакцини[23].

1 січня 2021 р. року Індія схвалила використання даної вакцини[24]. 5 січня Мексика схвалила використання вакцини AstraZeneca, було заплановано використати 75 млн доз препарату[25]. 21 січня Угорщина схвалила використання вакцин AstraZeneca (Швеція) і Супутник V (РФ)[26].

28 січня 2021 р. було оголошено, що країни Африки погодили отримання 400 млн додаткових доз вакцини на додачу до 270 млн, узгоджених раніше[27]. Згодом влада Італії оголосила, що не рекомендує її для людей, старших за 55 років[28], про таку ж позицію оголосила влада Франції, Греції[29][30] та Швеції (для віку 65 років)[31][32].

15 лютого 2021 р. до Державного експертного центру Міністерства охорони здоров'я України було подано заявку про державну реєстрацію в Україні вакцини Oxford/AstraZeneca проти COVID-19 під зобов'язання для екстреного медичного застосування.[33]

23 лютого 2021 р. в Україну прибула перша партія вакцини AstraZeneca — 500 тисяч доз. Це дозволить вакцинувати проти COVID-19 250 тисяч осіб.[34].

24 лютого 2021 р. в Україні розпочалась вакцинація населення від COVID-19 вакциною AstraZeneca.[35] Перше щеплення зробили лікарю-реаніматологу з Черкащини Горенку Євгену Васильовичу.[36]

26 лютого 2021 р. заступник міністра МОЗ, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив про перші виявлені ускладнення в Україні від вакцини AstraZeneca[37]. У 7 з 1338 вакцинованих виявлено алергічні реакції.

18 березня 2021 р. науковці Норвегії підтвердили утворення тромбів у деяких людей після сильної імунної реакції на щеплення вакциною AstraZeneca[38]. Норвегія обмежила використання вакцини[39]. Представники Міністерства охорони здоров'я країни повідомили згодом, що не мали підстав для відновлення щеплення нею і почали проведення додаткового тестування[40].

7 квітня 2021 р. Європейське агентство лікарських засобів (EMA) повідомило про виявлення зв'язку між утворенням тромбів та вакцинацією вакциною AstraZeneca. Регулятор просить внести це у список «дуже рідкісних побічних ефектів» вакцини та підкреслює, що користь вакцини перевищує ризики, а визнання тромбозів, як побічного ефекту препарату, допоможе медикам швидко помітити проблему. Побічний ефект може розвиватися протягом 2 тижнів після вакцинації. Станом на дату публікації заяви, більшість зареєстрованих випадків сталося серед жінок віком до 60 років. Людям, які вакцинувалися вакциною AstraZeneca, слід негайно звернутися за медичною допомогою, при появі відповідних симптомів.[41]

Спутнік V

Докладніше: Спутник V

Двокомпонентна двовекторна вакцина виробництва Росії. Заявлена ефективність за офіційними даними — 92 %[42], проте незалежні експерти ставлять цю цифру під сумнів[43][44].

Світові ЗМІ наголошують на сумнівах щодо безпеки цього препарату з огляду на інформацію, що Росія пропустила важливі етапи розробки і не навела наукових даних про випробування вакцини[45]. Масова вакцинація в Росії почалась 5 грудня 2020 року, вартість вакцини — близько $20, для населення країни препарат є безкоштовним[46]. В українських медіа проросійські сили просувають ідеї використання цієї вакцини в Україні, при цьому «до 18 % щоденних публікацій є з ознаками маніпуляцій»[47].

2 лютого 2021 року Угорщина отримала першу партію даної вакцини з 40 тис. доз[48].

2 лютого 2021 року авторитетний медичний журнал The Lancet повідомив, що вакцина «Спутник V» виявилася на 91,6 % ефективною проти коронавірусу за підсумками третьої фази медичних випробувань.[49]

QazCovid-in

13 січня 2021 Казахстан зареєстрував власну вакцину від коронавірусу «QazCovid-in» і планував схвалення до використання російської вакцини Спутник V[50].

CoronaVac (Sinovac)

CoronaVac — кандидат на вакцину проти COVID-19, який виробляється компанією «Sinovac Biotech» (КНР).[51] Починаючи з середини 2020 року, вакцина проходила клінічне дослідження III фази у кількох країнах.[52] За повідомленням міністра МОЗ України Степанова, саме цю вакцину закуплено для масової вакцинації населення України.[53] 11 січня 2021 року використання даної вакцини схвалила Індонезія[54].

У січні 2021 р. було заявлено, що компанія Лекхім вироблятиме цю вакцину в Харкові з 2022 року[55].

13 січня 2021 р. Туреччина схвалила використання даної вакцини і було зроблено перше щеплення, першим в країні щеплення отримав міністр охорони здоров'я Ахмет Демірджан[56]. Також представники виробника заявили, що вакцина може збільшити ефективність у тому випадку, якщо збільшити термін між вакцинацією до 21 дня, ці дані не було нічим підтверджено[57].

25 березня 2021 р. в Україну прибула перша партія вакцини CoronaVac[58].

Станом на 2 квітня 2021 р. понад 200 мільйонів доз вакцини поставлено у всьому світі, порівняно із 160 мільйонами доз, оголошеними 22 березня.[59] 10 квітня голова Центру з контролю і профілактики захворювань Гао Фу на прес конференції заявив, що Китай «розглядає, як вирішити проблему, оскільки ефективність наявних вакцин не висока».[60][61] 11 квітня державна газета Global Times опублікувала статтю, в якій Гао заявив, що виникло «повне непорозуміння» щодо його коментарів з приводу ефективності вакцин.[62]

12 квітня 2021 р. вакцина Sinovac пройшла лабораторний контроль в Україні.[63]

4 травня 2021 р. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) приступило до безперервного огляду Sinovac.[64][65]

Nuvaxovid (Novavax)

Novavax — кандидат на вакцину проти COVID-19, який виробляється компанією «Novavax» (США) за підсумками клінічних випробувань у Британії показала ефективність на 89 %.[66] Як повідомили 12 березня 2021 року, вакцина Novavax показала ефективність 96 % проти звичайного штаму COVID-19 та 86 % проти «британського» штаму[67]. 21 грудня 2021 року ВООЗ схвалила для екстреного використання вакцину проти коронавірусу Nuvaxovid компанії Novavax[68].

Johnson & Johnson

Докладніше: Ad26.COV2.S

Дочірня компанія Johnson & Johnson, фірма Janssen Pharmaceutica розробила однодозову вакцину від цього вірусу, яку сертифіковано для використання у США (28 лютого 2021)[69], Канаді (5 березня 2021)[70], Європейському Союзі (11 березня 2021)[71] та Україні (2 липня 2021, для екстренного використання)[72]. 12 березня ВООЗ дозволила екстрене застосування цієї вакцини і внесла її до екстреного списку медпрепаратів[73].

У квітні 2021 р. регулятор ЄС заявив, що вакцина може викликати тромби. Це сталося після того, як в США виявили вісім випадків тромбозу після вакцинації препаратом[74]. Згодом уряди ЄС узгодили продовження поставок вакцини до Європи, але на етикетці з'явилося попередження про ризик появи тромбів[75].

В травні 2021 р. у Канаді відклали використання першої партії вакцини компанії Johnson & Johnson. Також влада Данії вирішила не включати вакцину від коронавірусу компанії Johnson & Johnson в свою програму вакцинації.[76][77][78][79]

Valneva

На початку квітня 2021 року французька біотехнологічна компанія Valneva завершила стартовий етап клінічних випробувань своєї інактивованої, ад'ювантної вакцини від коронавірусу VLA2001[80][81].

Hipra

У серпні 2021 року було оголошено, що Іспанське Агентство з лікарських засобів схвалило перший раунд клінічних випробувань нової вакцини на людях. Фармацевтична група Hipra працює над двома вакцинами. Одна з них розробляється на технології матричної РНК, яка використовується під час виготовлення Pfizer і Moderna. Інша ж використовує рекомбінантний білок, як і препарат Novavax.

Наразі вакцину випробували на більш ніж 1 000 добровольцях та перейшли до другого етапу тестування. Уряд виділив на розробку вакцини грант у розмірі 15 мільйонів євро.[82][83][84][85][86][87][88]

AKS-452

У грудні 2021 року повідомлено, що нідерландська компанія «Akston Biosciences» розробило кандидата на вакцину «AKS-452»[89], яка зберігає стабільність протягом щонайменше півроку при температурі 25 °C, а при зберіганні при температурі 37 °C вона утримує свою імуногенність протягом місяця.[90]

Хронологія

Передісторія

Вірус SARS-CoV-2, що спричинює небезпечне інфекційне захворювання коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19), вперше був виявлений у грудні 2019 року[91]. Геном вірусу першими повністю розшифрували служби охорони здоров'я КНР і 10 січня зробили його публічно доступним. 20 січня 2020 року в китайській провінції Гуандун була підтверджена передача вірусу від людини до людини. 30 січня у зв'язку зі спалахом цієї хвороби ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію міжнародного значення в галузі охорони здоров'я, а 28 лютого ВООЗ підвищила оцінку ризиків на глобальному рівні з «високих» на «дуже високі». 11 березня того ж року спалах визнаний пандемією.

У січні 2020 року декілька організацій і установ почали працювати над створенням такої вакцини на основі опублікованого геному. Перше випробування вакцини розпочалося швидко, лише через 60 днів після того, як Китай поділився генетичною послідовністю коронавірусу, що є безпрецедентним для світової практики[92]. Китайський центр по контролю і профілактиці захворювань активно розробляв вакцину проти нового коронавірусу. Також університет Гонконгу оголосив, що вакцина вже знаходиться в стадії розробки, але поки що науковці не почали випробування на тваринах (I стадія клінічних досліджень). Між тим у США заявлено, що почалося тестування вакцини на добровольцях. Уряд Великої Британії виділив 14 млн фунтів стерлінгів на розробку ефективного лікування та 250 млн фунтів на швидку розробку та впровадження вакцини з метою вивести Велику Британію на перший план у міжнародних зусиллях по боротьбі з вірусом. Швидка розробка та виробництво коронавірусної вакцини доручена новій робочій групі під керівництвом уряду[93]

Багато організацій використали опубліковані геноми для розробки можливих вакцин проти SARS-CoV-2[94][95]. У роботі беруть участь близько 35 компаній і академічних установ[96], причому три з них отримують підтримку від Коаліції за інновації в галузі забезпечення готовності до епідемій (CEPI), в тому числі проєкти біотехнологічних компаній Moderna[97] і Inovio Pharmaceuticals, а також Університету Квінсленду[98].

Станом на березень 2020 року велося близько 300 досліджень[99].

Станом на 29 червня 2020 року в світі за даними ВООЗ досліджувалося 17 кандидатів у вакцини в клінічному випробуванні (фази I—III), які створюються на різних платформах (нереплікований вірусний вектор, інактивований вірус, РНК, ДНК, білкова субодиниця); 132 кандидати у вакцини перебувають у доклінічних випробуваннях[100].

Завершений останній етап випробувань

  • Вакцина, створена у співпраці фармкомпаній Pfizer (США) і BioNTech (Німеччина) показала ефективність 95 %: з 43 тис. вакцинованих захворіло 170 осіб, при цьому 162 хворих були з групи плацебо, кожен учасник отримав дві ін'єкції або вакцини, або плацебо[101].
  • Препарат Moderna (США) закінчив клінічні випробування, показавши результат 94,5 %. Із 30 тис. піддослідних заразилося 95, з них 90 були в групі плацебо[15].

Клінічні випробування

  • Національний інститут алергії та інфекційних захворювань США (NIAID) у співпраці з біотехнологічної компанією Moderna (Кембридж, штат Массачусетс) розробив вакцину мРНК-1273 (mRNA-1273)[94]. У лютому 2020 року NIAID зареєстрував клінічне випробування вакцини безпеки 1-ї фази[102]. 16 березня 2020 року почалися клінічні випробування на людях в Сіетлі, штат Вашингтон[97].
  • Академія військово-медичних наук Китаю спільно з гонконзькою компанією CanSino Biologics почала клінічні випробування на людях потенційної вакцини під назвою Ad5-nCoV. До кінця 2020 року планується провести випробування на 108 добровольцях в Ухані.[103][104][105]
  • Професор Сара Гілберт з Інституту Дженнера Оксфордського університету оголосила про розробку потенційної вакцини під назвою AZD1222 (ChAdOx1 nCoV-19) на основі аденовірусного вектора і підписала контракт на виробництво з компанією Advent. Оголошено плани дослідження на тваринах в березні 2020 року. 27 березня розпочато залучення 510 добровольців для клінічних випробувань на людях[106][107][108].
  • Консорціум німецької компанії BioNTech та американської Pfizer проводять третю фазу клінічних випробувань препарату BNT162b2 — кандидата на вакцину проти COVID-19, що вводиться внутрішньом'язово та складається з модифікованої нуклеозидами мРНК, що кодує модифіковану форму білка-шипа вірусу SARS-CoV-2, інкапсульованого в наночастинки ліпідів. III фаза випробування оцінює безпеку, ефективність, стерпність та імуногенність BNT162b2 на рівні середньої дози (дві ін'єкції, здійснені через 21 день) у трьох вікових групах: 12-15 років, 16-55 років та старше 55 років.[109]

Доклінічні дослідження

  • В Австралії Квінслендський університет вивчає потенціал вакцини з молекулярним затискачем[98].
  • У Канаді Міжнародний центр вакцин (VIDO-InterVac), Університет Саскачевану, отримав федеральне фінансування для роботи над вакциною. Тестування на тваринах планується почати в березні 2020 року, а на людях — у 2021 році[110][111].
  • Китайський центр контролю і профілактики захворювань[112] і Університет Гонконгу[113] оголосили про початок роботи над вакциною.
  • 29 січня 2020 року фармацевтична компанія Janssen Pharmaceutica і біотехнологічна компанія Vaxart почали роботу над розробкою вакцини[114][115]. 18 березня 2020 року компанія Emergent BioSolutions оголосила про виробниче партнерство з Vaxart для розробки вакцини[116].
  • Inovio Pharmaceuticals розробляє вакцинацію на основі ДНК у співпраці з китайською фірмою. Проведення клінічних випробувань на людях заплановане на літо 2020 року[117].
  • 27 лютого 2020 року компанія Folding@home, яка наразі базується в Медичній школі Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, попросила людей пожертвувати процесорний час їхніх комп'ютерів для розробки препарату проти SARS-CoV-2[118].
  • 4 березня 2020 року Arcturus Therapeutics, провідна компанія з виробництва лікарських препаратів, і медична школа Duke-NUS, що займається інтенсивною дослідницькою роботою, оголосили про своє партнерство, спрямоване на розробку вакцини проти COVID-19[119].
  • 5 березня 2020 року Вашингтонський університет в Сент-Луїсі оголосив про початок досліджень вакцини[120].
  • 5 березня 2020 року Військово-медичне командування Сполучених Штатів у Форт-Детриці і Науково-дослідний інститут армії Уолтера Ріда в Сільвер-Спрінг оголосили, що працюють над вакциною[121].
  • Університет Копенгагена за фінансової підтримки Європейської комісії розпочав роботи зі створення вакцини[122].
  • Emergent Biosolutions спільно з Novavax Inc. розробив вакцину-кандидата. Партнери планують провести доклінічні випробування і клінічні випробування першої фази до липня 2020 року[123].
  • 10 березня 2020 року Національна лабораторія Оук-Риджа і Університет Теннессі оголосили про використання суперкомп'ютера Summit для дослідження моделі вірусного білка і виявлення 77 лікарських сполук, які можуть бути використані у вакцинах-кандидатах[124]. 19 березня CNN повідомили, що дослідники знаходяться в процесі оновлення моделі[125].
  • 12 березня 2020 року Міністерство охорони здоров'я Індії оголосило про свої зусилля над створенням вакцини, відмітивши, що навіть у прискореному режимі на її розробку потрібно не менше півтора-двох років[126].
  • 16 березня 2020 року Європейська комісія запропонувала 80 млн євро інвестицій в CureVac, німецьку біотехнологічну компанію, для розробки мРНК-вакцини[127].
  • 16 березня 2020 року Fosun Pharma Industrial, дочірня компанія Shanghai Fosun Pharmaceutical, і BioNTech оголосили про співпрацю з метою створення вакцини від COVID-19[128].
  • 16 березня 2020 року в російському науковому центрі «Вектор» заявили про розробку 13 варіантів вакцин, які випробують на лабораторних тваринах[129]. 20 березня того ж року повідомлялося про розробку прототипів вакцин на шести різних технологічних платформах[130].
  • 17 березня 2020 року американська фармацевтична компанія Pfizer оголосила про партнерство з німецькою компанією BioNTech для спільної розробки мРНК-вакцини[131].
  • 18 березня 2020 року італійська компанія Takis, що розробляє вакцину від нового коронавірусу, отримала дозвіл на тестування препарату на тваринах[132].
  • 20 березня 2020 року російське Федеральне медико-біологічне агентство повідомило про розробку трьох прототипів вакцин[133]. 27 березня повідомлялося про 7 прототипів рекомбінантної вакцини. Заявлений термін розробки — 11 місяців[134][135][136]. Вакцини будуть перевірені на тхорах і приматах[137][138].
  • 20 березня 2020 року дослідники з Імперського коледжу Лондона оголосили про розробку РНК-вакцини[139].
  • 26 березня 2020 року вчені Егейського університету (Туреччина) заявили про початок досліджень ДНК-вакцини[140].
  • 26 березня 2020 року фахівці центру OncoGen (Румунія) почали роботу зі створення вакцини[141][142].
  • 20 жовтня 2021 року розроблена вакцина проти COVID-19 на основі наночастинок.[143].

Хронологія затвердження вакцини до застосування

  • 15 грудня 2020 Естонія схвалила використання вакцини Moderna[144]
  • США визнали вакцину Moderna безпечною, а її побічні ефекти вкрай рідкісними й такими, що не викликають побоювань[145].
  • 19 грудня 2020 р. використання вакцини Pfizer схвалила Швейцарія[146]

Застосування

Вакцинація

5 грудня 2020 року в Росії почалася масова вакцинація від коронавірусу вакциною Супутник V, розробленою науковим центром імені Гамалії. Попри виявлені недоліки даної вакцини (побічні ефекти у добровольців; троє лікарів, що вакцинувалися, врешті все одно захворіли), вакцину було запущено у масове виробництво. Щодо ефективності вакцинації дані відсутні.[147]

8 грудня 2020 року Британія першою із західних країн почала вакцинацію. Для вакцинації було взято вакцину «BNT162b2» (Тозінамеран) фірм Pfizer і BioNTech. А вже 9 грудня було повідомлено про 2 випадки алергії на вакцину, але в цих осіб і раніше були алергічні реакції.[148][149]

14 грудня 2020 року США розпочали масову вакцинацію вакциною «BNT162b2» (Тозінамеран) фірм Pfizer і BioNTech.[150] Цього ж дня вакцину отримала Канада[151].

27 грудня 2020, ЄС розпочав масову вакцинацію від коронавірусу. Угорщина і Німеччина зробили перші вакцинування ще 26 грудня.[152][153]

30 грудня 2020 року, губернатор Огайо Майк ДеВін повідомив, що близько 60 % медичних працівників (робітників будинків престарілих) відмовилися від вакцинації, оскільки в штаті різко зросла кількість смертей від COVID-19, пов'язаних з коронавірусом[154].

У лютому 2021 року стало відомо, що Росія веде пропаганду в країнах Латинської Америки та Східної Європи проти західних вакцин від коронавірусу, зокрема, про Moderna і Pfizer[155].

В Євросоюзі було запропоновано використовувати COVID-паспорт, за допомогою якого люди змогли би вільно подорожувати між країнами. 17 березня 2021 Єврокомісія представила «цифровий зелений сертифікат»[156]. Його мають видавати вакцинованим людям, тим, хто отримав негативний результат тесту або одужав від COVID-19[157].

У жовтні 2021 року стратегічна консультативна група експертів по імунізації (SAGE) ВООЗ рекомендує особам з ослабленим імунітетом отримати додаткове щеплення проти коронавірусу, так званий бустер. Комітет Європейського агентства лікарських засобів (EMA) з ліків для людини також рекомендує бустерні дози вакцини від коронавірусу компанії Pfizer для осіб старше 18 років. Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) також підтримав бустерну вакцинацію препаратом Pfizer. Міністр охорони здоров'я Ізраїлю Ніцан Горовіц заявив, що досвід Ізраїлю довів, що третя доза вакцини від коронавірусу захищає від штаму «Дельта». Деякі країни вже затвердили третє щеплення для людей похилого віку: Португалія (з 11 жовтня, від 65 років), Іспанія (з кінця жовтня, від 70 років), Італія, Німеччина (від 70 років), Швеція (від 80 років), Англія (від 50 років).[158][159][160][161][162][163][164][165][166][167][168][169][170][171][172][173][174][175][176]

У січні 2021 в Україні набував чинності наказ МОЗ щодо обов'язкової вакцинації від коронавірусу. Працівникам органів місцевого самоврядування, державних і комунальних закладів охорони здоров'я та різних комунальних установ та організацій потрібна хоча б одна доза щеплення від коронавірусу. Також в України ввели премію «ковідну тисячу» за вакцинацію від ковід. Кабінет міністрів дає виплату 1 тисячі гривень за вакцинацію від COVID-19 на осіб від 14 років, витратити яку можна на певний перелік товарів та послуг.[177][178][179][180]

5 лютого 2022 року Закон про обов'язкову вакцинацію проти COVID-19 набув чинності в Австрії. Відповідно до закону, вакцинація буде обов'язковою для громадян країни старше 18 років. До 15 лютого всі не щеплені жителі країни отримають листи із закликом вакцинуватися від COVID-19. Карати почнуть з 15 березня. Ухильникам загрожує штраф від 600 до 3600 Євро.[181][182][183]

Програма COVAX

Докладніше: COVAX

31 січня 2021 року Уряд ОАЕ на підтримку ініціативи ВООЗ оголосив про створення першого у світі логістичного альянсу по розподілу вакцин від COVID-19 за програмою COVAX в 2021 році, із залученням авіакомпанії Emirates, для перевезення, зберігання і оперативного розподілу вакцини по світу.[184]

Результати

З моменту впровадження в грудні 2020 року вакцини проти COVID-19 смертність зменшилась через пандемію принаймні на 57 %, врятувавши понад 1,4 мільйона життів у Європейському регіоні ВООЗ. Більшість врятованих були у віці 60 років і старше, група з найвищим ризиком важких захворювань і смерті від вірусу SARS-CoV-2. За підрахунками ВООЗ перша вакцина врятувала 700 000 життів. За підрахунками смертність в Європейському регіоні ВООЗ становить 2,5 мільйона осіб від COVID-19, однак без вакцини вона б досяглі 4 мільйонів[185][186].

Див. також

Примітки

  1. ↑ США розпочали масову вакцинацію від коронавірусу COVID-19. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
  2. ↑ Richie H, Ortiz-Ospina E, Beltekian D, Methieu E, Hasell J, Macdonald B, Giattino C, Appel C, Rodes-Guirao L, Roser M (5 березня 2020). Coronavirus (COVID-19) Vaccinations – Statistics and Research. Our World in Data. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 7 лютого 2021. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка)
  3. ↑ COVID: Italian vaccine to be available from September -AIFA - English. ANSA.it (англ.). 27 січня 2021. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  4. ↑ Італія планує випустити свою COVID-вакцину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  5. ↑ Чотири вакцини для України. Що відомо про Pfizer, AstraZeneca, Sinovac і Novavax. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ Україна чекає на Pfizer: що відомо про вакцину і чим вона відрізняється від інших. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  7. ↑ У США підтвердили ефективність вакцини Pfizer від COVID-19. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 8 грудня 2020.
  8. ↑ Вакцина від коронавірусу компанії Pfizer викликала алергію у п'яти людей. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  9. ↑ У Болгарії виявили побічні ефекти вакцини Pfizer. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  10. ↑ МОЗ Ізраїлю розповів про побічні ефекти COVID-вакцини Pfizer. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  11. ↑ У Польщі та Мексиці виявили підроблені вакцини Pfizer. Укрінформ (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
  12. ↑ Pfizer says phony COVID-19 vaccines are turning up outside the U.S. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  13. ↑ Україна уклала договір із Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти коронавірусу – Зеленський. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  14. ↑ У найближчі місяць-два Україна сподівається отримати перші дози вакцини Pfizer – Мендель. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  15. ↑ а б Вакцина від коронавірусу: що відомо. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  16. ↑ Вакцина Moderna може забезпечити імунітет на три місяці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  17. ↑ Moderna до кінця березня випустить 145 млн доз вакцини від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  18. ↑ Хакери викрали дані про вакцину Moderna під час атаки на агентство ЄС. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  19. ↑ Експерти FDA рекомендували схвалити в США вакцину Moderna від коронавірусу. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  20. ↑ У США зафіксували першу алергійну реакцію на вакцину Moderna. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  21. ↑ Ізраїль дозволив використання вакцини Moderna від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 5 січня 2021.
  22. ↑ Британія схвалила вакцину від коронавірусу компанії Moderna. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
  23. ↑ Велика Британія першою в світі схвалила вакцину AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  24. ↑ Індія схвалила вакцину AstraZeneca від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  25. ↑ Мексика схвалила використання вакцини AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  26. ↑ Угорщина схвалила COVID-вакцини AstraZeneca і "Супутник V". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 21 січня 2021.
  27. ↑ Африка погодила отримання ще 400 мільйонів доз вакцини від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  28. ↑ Італія не рекомендує вакцину від AstraZeneca людям старше 55 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  29. ↑ Knaus (now), Christopher; Readfearn (earlier), Graham (6 лютого 2021). Coronavirus live news: New Zealand reports fifth case from quarantine hotel; zero local cases in Australia. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  30. ↑ Ще одна країна не рекомендує вакцину AstraZeneca людям похилого віку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  31. ↑ Франція також вирішила не вакцинувати літніх людей препаратом AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  32. ↑ Швеція теж не рекомендує вакцину від AstraZeneca для літніх людей. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 2 лютого 2021.
  33. ↑ ВАКЦИНУ OXFORD/ASTRAZENECA ПРОТИ COVID-19 ПОДАЛИ НА РЕЄСТРАЦІЮ В УКРАЇНІ. Центр громадського здоров'я МОЗ України (ua) . Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  34. ↑ В Україну доставили першу вакцину від COVID-19. Українська правда (ua) . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  35. ↑ В Україні зробили перше щеплення від коронавірусу (фото). УНІАН (ua) . Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  36. ↑ У Черкасах вакцинували від COVID-19 десятьох людей - Степанов. Інтерфакс Україна (ua) . Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  37. ↑ Семеро українців поскаржилися на несприятливі наслідки після щеплення від COVID-19. УНІАН (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  38. ↑ У Норвегії підтвердили утворення тромбів після вакцини AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  39. ↑ Норвегія продовжила призупинення вакцинації препаратом AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  40. ↑ Норвегія продовжила заборону на використання вакцини AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  41. ↑ Європейське агентство лікарських засобів (EMA) виявило зв'язок між утворенням тромбів та вакциною компанії AstraZeneca. Тож регулятор просить внести це у список "дуже рідкісних побічних ефектів" вакцини : [арх. 11.04.2021] // healthy.24tv.ua. — Дата звернення: 11.04.2021.
  42. ↑ Ivanova, Polina (11 листопада 2020). Russia says its Sputnik V COVID-19 vaccine is 92% effective. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  43. ↑ CohenAug. 11, Jon; 2020; Pm, 5:15 (11 серпня 2020). Russia’s approval of a COVID-19 vaccine is less than meets the press release. Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
  44. ↑ Callaway, Ewen (11 серпня 2020). Russia’s fast-track coronavirus vaccine draws outrage over safety. Nature (англ.). Т. 584, № 7821. с. 334—335. doi:10.1038/d41586-020-02386-2. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  45. ↑ Світові ЗМІ скептично сприйняли заяву Путіна про затвердження вакцини від коронавірусу. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  46. ↑ Staff, Reuters (24 листопада 2020). Russia's two-shot Sputnik V vaccine to cost less than $20 per person - statement. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  47. ↑ Як російські й проросійські медіа нав'язують українцям вакцину з РФ. texty.org.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2020.
  48. ↑ Угорщина отримала першу партію російської COVID-вакцини. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  49. ↑ The Lancet опубликовал итоги третьей фазы испытаний «Спутника V». Forbes (рос.). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  50. ↑ Казахстан зареєстрував власну вакцину від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  51. ↑ Beritasatu, Shofa JN (11 серпня 2020). Indonesia Starts CoronaVac Phase 3 Clinical Trials. Jakarta Globe. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. (англ.)
  52. ↑ A Phase III, observer-blind, randomized, placebo-controlled study of the efficacy, safety, and immunogenicity of SARS-COV-2 inactivated vaccine in healthy adults aged 18-59 years in Indonesia. PT Bio Farma. Registri Penyakit Indonesia. 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2020. (англ.)
  53. ↑ Ольга Комарова (30 грудня 2020). Вакцини від COVID-19 в Україні: якщо не китайська, то яка?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2021.
  54. ↑ Індонезія видала дозвіл на використання вакцини Sinovac. Її чекає Україна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  55. ↑ Китайську COVID-вакцину Sinovac будуть виробляти в Україні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  56. ↑ Туреччина схвалила вакцину Sinovac. Зробили перше щеплення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  57. ↑ "На 20% більше": в Sinovac розповіли, як збільшити ефективність вакцини. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 19 січня 2021.
  58. ↑ В Україну прибула перша партія вакцини CoronaVac. Украінформ. 25 березня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  59. ↑ Staff, Reuters (2 квітня 2021). China Sinovac says it reached two billion doses annual capacity for COVID-19 vaccine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  60. ↑ У Китаї чиновник, який заявив про невисоку ефективність китайських вакцин, сказав, що його не так зрозуміли. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  61. ↑ У Китаї визнали низьку ефективність своїх вакцин. Однією з них почнуть щепити в Україні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  62. ↑ Exclusive: Chinese CDC director refutes interpretation of ‘low protection rate of Chinese vaccines,’ says it confuses scientific vision he proposes to improve efficacy - Global Times. www.globaltimes.cn. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  63. ↑ Вакцина Sinovac пройшла лабораторний контроль в Україні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  64. ↑ EU regulators start review of China's Sinovac vaccine. AP NEWS. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  65. ↑ Регулятор ЄС почав огляд вакцини Sinovac, яку застосовує Україна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  66. ↑ Covid-19: Novavax vaccine shows 89% efficacy in UK trials. BBC News. 29 січня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2021. (англ.)
  67. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Вакцина Novavax показала ефективність у 96 відсотків - дослідження | DW | 12.03.2021. DW.COM (uk-UA) . Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  68. ↑ ВООЗ схвалила 10-ту вакцину проти COVID-19 для невідкладного використання: Nuvaxovid [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  69. ↑ У США схвалили однодозову вакцину від коронавірусу. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
  70. ↑ Канада схвалила використання COVID-вакцини від Johnson&Johnson. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  71. ↑ «Українська правда»: В ЄС затвердили четверту вакцину проти коронавірусу. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
  72. ↑ В Україні зареєстрували вакцину Janssen проти COVID-19 // Міністерство охорони здоров'я України : офіційний сайт. — 2021. — 5 липня.
  73. ↑ Левицький, Дмитро (12 березня 2021). ВООЗ дозволила екстрене застосування вакцини Johnson & Johnson. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  74. ↑ Регулятор ЄС виявив зв'язок вакцини Johnson & Johnson з випадками тромбозів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  75. ↑ Вакцину Johnson&Johnson продовжать поставляти в Європу: на етикетці з'явиться попередження. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  76. ↑ Johnson & Johnson-vaccinen skrottes - TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 3 травня 2021. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  77. ↑ Канада відклала застосування вакцини Johnson&Johnson. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  78. ↑ В Данії відмовляються від вакцини Johnson & Johnson. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  79. ↑ cbc.ca. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  80. ↑ Французька Valneva повідомила про успішні клінічні випробування вакцини від COVID-19. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  81. ↑ Staff, Reuters (6 квітня 2021). Valneva's COVID-19 shot set for Phase Three trial this month. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  82. ↑ Belam, Sarah Marsh (now); Martin; Lock (earlier), Samantha; Marsh, Sarah; O'Carroll, Lisa; Sweney, Mark (15 листопада 2021). Covid live news: Belgium to accelerate plan for tighter measures; concern over rising Irish cases. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  83. ↑ Скоро може з'явитися новий виробник: Іспанія почала тестувати вакцину від COVID. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  84. ↑ Іспанія почала тестувати власну вакцину від COVID. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  85. ↑ Іспанія розпочинає тестування власної COVID-вакцини на людях. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  86. ↑ Іспанія в жовтні почне виробництво першої вітчизняної COVID-вакцини. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  87. ↑ Spain gets green light to test homegrown COVID vaccine on humans, PM says. www.euractiv.com (en-GB) . 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  88. ↑ Spain to begin producing first Spanish Covid-19 vaccine in October. The Local Spain (амер.). 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  89. ↑ PhD, Schelto Kruijff, MD (9 грудня 2021). Anti-COVID19 AKS-452 Phase I/II VaccinaTion Study. University Medical Center Groningen, Akston Biosciences Corporation. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. (англ.)
  90. ↑ Akston Biosciences | COVID-19 Vaccine (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 24 січня 2022. (англ.)
  91. ↑ Fauci, Anthony S.  // New England Journal of Medicine : journal. — 2020. — . — 2. — ISSN 0028-4793. — DOI:10.1056/nejme2002387.
  92. ↑ WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 60 [1] [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  93. ↑ Press release. Government launches Vaccine Taskforce to combat coronavirus 7 April 2020. From: Department for Business, Energy & Industrial Strategy, Department of Health and Social Care, UK Research and Innovation, The Rt Hon Matt Hancock MP, and The Rt Hon Alok Sharma MP [2] [Архівовано 2 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  94. ↑ а б Steenhuysen, Julie (24 січня 2020). With Wuhan virus genetic code in hand, scientists begin work on a vaccine. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  95. ↑ Lee, Jaimy (7 березня 2020). These nine companies are working on coronavirus treatments or vaccines — here's where things stand. MarketWatch. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  96. ↑ Spinney, Laura (18 березня 2020). When will a coronavirus vaccine be ready?. The Guardian. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  97. ↑ а б Ziady, Hanna (26 лютого 2020). Biotech company Moderna says its coronavirus vaccine is ready for first tests. CNN. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  98. ↑ а б Devlin, Hannah (24 січня 2020). Lessons from SARS outbreak help in race for coronavirus vaccine. The Guardian. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  99. ↑ Devlin, Hannah (10 березня 2020). Hopes rise over experimental drug's effectiveness against coronavirus. The Guardian. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  100. ↑ WHO documents detail. Draft landscape of COVID-19 candidate vaccines. 29 June 2020.[3] [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  101. ↑ Як працюють вакцини від Pfizer та Moderna?. Tokar.ua. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
  102. ↑ NIH clinical trial of investigational vaccine for COVID-19 begins (EN) . US National Institutes of Health. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  103. ↑ A Phase I Clinical Trial in 18-60 Adults - Full Text View - ClinicalTrials.gov (англ.). clinicaltrials.gov. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  104. ↑ В мире развернулась гонка за создание вакцины от коронавируса (рос.). РБК. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  105. ↑ China approves first homegrown COVID-19 vaccine to enter clinical trials (англ.). www.bioworld.com. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  106. ↑ Novel Coronavirus vaccine manufacturing contract signed. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  107. ↑ The vaccine hunters racing to save the world from the coronavirus pandemic. 14 березня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  108. ↑ Trials to begin on Covid-19 vaccine in UK next month. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  109. ↑ NCT04368728: Study to Describe the Safety, Tolerability, Immunogenicity, and Efficacy of RNA Vaccine Candidates Against COVID-19 in Healthy Individuals. ClinicalTrials.gov, US National Library of Medicine. 2 листопада 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  110. ↑ Saskatchewan lab joins global effort to develop coronavirus vaccine. CBC News. 24 січня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  111. ↑ Vescera, Zak (6 березня 2020). U of S team gets federal dollars to develop COVID-19 vaccine. Saskatoon StarPhoenix. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  112. ↑ Jeong-ho, Lee (26 січня 2020). Chinese scientists race to develop vaccine as coronavirus death toll jumps. South China Morning Post. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  113. ↑ Cheung, Elizabeth (28 січня 2020). Hong Kong researchers have developed coronavirus vaccine, expert reveals. South China Morning Post. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  114. ↑ Mishra, Manas (29 січня 2020). Johnson & Johnson working on vaccine for deadly coronavirus. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  115. ↑ Vaxart (VXRT) - A long shot or perfect shot?. NASDAQ, RTTNews.com. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 1 березня 2020.
  116. ↑ Gilgore, Sara (18 березня 2020). Emergent BioSolutions dives into another coronavirus vaccine effort. Washington Business Journal. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  117. ↑ Mazumdar, Tulip (30 січня 2020). Coronavirus: Scientists race to develop a vaccine. BBC News. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  118. ↑ Folding@home takes up the fight against COVID-19 / 2019-nCoV – Folding@home (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  119. ↑ Arcturus Therapeutics и Duke-NUS Medical School разрабатывают вакцину против коронавируса. coronavirus-vakcina.online. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  120. ↑ Chen, Eli (5 березня 2020). Wash U Scientists Are Developing A Coronavirus Vaccine. news.stlpublicradio.org (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  121. ↑ Defense Department Press Briefing Investigating and Developing Vaccine Candidates Against COVID-19 (Transcript). Arlington, VA: United States Department of Defense. 5 березня 2020. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 19 березня 2020.
  122. ↑ KU-forskere får EU-bevilling til vaccine mod coronavirus (дан.). University of Copenhagen. 6 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  123. ↑ Gilgore, Sara (10 березня 2020). Novavax’s coronavirus vaccine program is getting some help from Emergent BioSolutions,. Washington Business Journal. Charlotte, NC: American City Business Journals. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  124. ↑ Smith, Micholas. Repurposing Therapeutics for COVID-19: Supercomputer-Based Docking to the SARS-CoV-2 Viral Spike Protein and Viral Spike Protein-Human ACE2 Interface // ChemRXiv : journal. — 2020. — . — 3. Архівовано з джерела 28 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  125. ↑ Andrew, Scottie (19 березня 2020). The world's fastest supercomputer identified chemicals that could stop coronavirus from spreading, a crucial step toward a vaccine. CNN. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  126. ↑ Will take one-and-a-half to two years for India to develop vaccine for COVID-19: Health Ministry. Economic Times. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  127. ↑ Coronavirus: Commission offers financing to innovative vaccines company CureVac. European Commission. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  128. ↑ Fosun Pharma и BioNTech разрабатывают вакцину в Китае. coronavirus-vakcina.online. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  129. ↑ В ГНЦ «Вектор» начали испытывать вакцину от коронавируса. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  130. ↑ Роспотребнадзор начал испытания вакцины против нового коронавируса. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  131. ↑ Pfizer and BioNTech announce joint development of a potential COVID-19 vaccine. TechCrunch. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  132. ↑ Разработка вакцины в Италии. coronavirus-vakcina.online. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  133. ↑ В России создали три прототипа вакцины от коронавируса. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  134. ↑ В России разработали возможность безопасного подключения нескольких пациентов к одному аппарату ИВЛ. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  135. ↑ Russia plans to complete testing of six COVID-19 vaccines in near future. TASS. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  136. ↑ Russia Starts Testing Coronavirus Vaccine Prototypes on Animals. U.S. News. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  137. ↑ Russian coronavirus vaccine to be tested on ferrets and primates. TASS. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  138. ↑ В России начали испытывать вакцину против коронавируса на животных (рос.). РБК. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  139. ↑ In pictures: the Imperial lab developing a COVID-19 vaccine | Imperial News | Imperial College London (англ.). Imperial News. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  140. ↑ Turkish scientists working on COVID-19 vaccine - Turkey News (англ.). Hürriyet Daily News. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  141. ↑ В Румынии началось тестирование вакцины от коронавируса (рос.). omg.md. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  142. ↑ Romanian researchers start lab testing Covid-19 vaccine (англ.). Romania Insider. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  143. ↑ New SARS-CoV-2 vaccine candidate shows great promise against variants of concern. www.scripps.edu (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  144. ↑ Естонія схвалила план вакцинації населення від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
  145. ↑ Вакцину компанії Moderna визнано безпечною, - регулятор США. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  146. ↑ В Швейцарії схвалили для використання вакцину Pfizer від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  147. ↑ «Не показують — то є що приховувати». Чому масова вакцинація російським «Супутником» турбує вчених [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.], Микола Воронін, ВВС, 10 грудня 2020
  148. ↑ Вакцина від Covid-19: у Британії зафіксували випадки алергії [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.], ВВС, 9 грудня 2020
  149. ↑ Початок кінця пандемії COVID-19. Велика Британія і Росія розпочали масову вакцинацію, а що Україна? [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 7 грудня 2020
  150. ↑ У США з 14 грудня почнеться масова вакцинація від COVID-19 [Архівовано 14 грудня 2020 у Wayback Machine.], Дойче Велль, 12 грудня 2020
  151. ↑ Канада отримала перші партії вакцини проти COVID-19. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  152. ↑ Угорщина першою з країн ЄС розпочала вакцинацію від COVID-19 [Архівовано 26 грудня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 26 грудня 2020
  153. ↑ У Німеччині почалася вакцинація від коронавірусу [Архівовано 26 грудня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 26 грудня 2020
  154. ↑ Garger, Kenneth (31 грудня 2020). Majority of Ohio nursing home workers not taking COVID-19 vaccine. New York Post (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  155. ↑ Росія веде пропаганду проти західних вакцин від коронавірусу, - NYT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  156. ↑ Єврокомісія представила проект цифрових COVID-сертифікатів для подорожей. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  157. ↑ COVID-паспорт. Як буде працювати зелений сертифікат ЄС: пропозиції Єврокомісії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  158. ↑ В ЄС рекомендують бустерні дози Pfizer і Moderna, але є правила. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  159. ↑ Німеччина дозволила щепити бустером громадян старше 70 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  160. ↑ Ambrose, Nadeem Badshah (now); Tom; Belam, Martin; Lock (earlier), Samantha; Allegretti, Aubrey (7 жовтня 2021). Covid live: England’s travel ‘red list’ cut to seven countries; Italy relaxes coronavirus restrictions. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  161. ↑ В Швеції розпочали бустерну вакцинацію від COVID, але не всіх. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  162. ↑ Grant, Charlie Moloney (now); Tom Ambrose; Harriet; Sullivan (earlier), Helen; Booth, Robert; Oladipo, Gloria; Gregory, Andrew (28 вересня 2021). Scotland delays vaccine passport enforcement – as it happened. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  163. ↑ Жителям Англії запропонують третю дозу COVID-вакцини наступного тижня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  164. ↑ COVID-19: Booster jab invitations to 'strengthen wall of defence' will be sent out across England this week. Sky News (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  165. ↑ Portugal, Rádio e Televisão de. Maiores de 65 anos serão vacinados com a terceira dose a partir de 11 de outubro. Maiores de 65 anos serão vacinados com a terceira dose a partir de 11 de outubro (порт.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  166. ↑ Експерти ВООЗ рекомендували бустерне щеплення людям з ослабленим імунітетом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  167. ↑ Регулятор США рекомендує третю дозу Pfizer для людей старше 65 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  168. ↑ Campbell, Tom Ambrose (now); Lucy; Hall, Rachel; Grant, Harriet; Lock (earlier), Samantha; Campbell, Lucy (5 жовтня 2021). Coronavirus live: UK reports 33,869 new cases as more than 100,000 English schoolchildren are off with Covid – as it happened. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  169. ↑ У Португалії почнуть робити третє щеплення від COVID людям старше 65 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  170. ↑ EMA. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  171. ↑ Іспанія схвалила бустерну вакцинацію серед людей віком від 70 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  172. ↑ Європейський регулятор підтримав бустерні дози Pfizer для осіб старше 18 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  173. ↑ В Ізраїлі стверджують, що третя доза COVID-вакцини захищає від "Дельти". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  174. ↑ Вже офіційно: у США схвалили третю дозу вакцини від коронавірусу. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  175. ↑ Ще одна європейська країна почала вводити третю дозу вакцини від COVID-19. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  176. ↑ COVID-19: Italy starts giving 3rd jabs to vulnerable - English. ANSA.it (англ.). 20 вересня 2021. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  177. ↑ "Ковідну тисячу" отримають українці від 14 років, перелік товарів та послуг розширений. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  178. ↑ 02.02.2022 Засідання Уряду (uk-UA) , архів оригіналу за 5 лютого 2022, процитовано 5 лютого 2022
  179. ↑ Українці отримали можливість купити ліки за “ковідну тисячу”. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  180. ↑ Обов'язкова вакцинація. Набув чинності новий наказ МОЗ: кого не допускатимуть на роботу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  181. ↑ Австрія ввела обов'язкову вакцинацію від COVID-19. За відмову - штраф до 3600 євро. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  182. ↑ Bisher zwei Millionen Corona-Fälle in Österreich, 32.258 Neuinfektionen. DER STANDARD (de-AT) . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  183. ↑ Тепер офіційно: в Австрії штрафуватимуть невакцинованих громадян на тисячі євро. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  184. ↑ Government of Dubai Media Office. Dubai forms Vaccine Logistics Alliance to expedite global distribution of COVID-19 vaccines through the emirate to developing countries. mediaoffice.ae (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  185. ↑ COVID-19 vaccinations have saved more than 1.4 million lives in the WHO European Region, a new study finds. www.who.int (англ.). Процитовано 20 січня 2024.
  186. ↑ Украина, Комментарии (17 січня 2024). У ВООЗ назвали кількість життів, які врятувала вакцина від коронавірусу. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  • п
  • о
  • р
Хронологія
  • 2019
    • листопад — грудень
  • 2020
    • січень
    • лютий
    • березень
    • квітень
    • травень
    • червень
    • липень
    • серпень
    • вересень
    • жовтень
    • листопад
    • грудень
  • 2021
    • січень
    • лютий
    • березень
    • квітень
    • травень
    • червень
    • липень
    • серпень
    • вересень
    • жовтень
    • листопад
    • грудень
  • 2022
    • січень
    • лютий
    • березень
    • квітень
    • травень
    • червень
    • липень
    • серпень
    • вересень
    • жовтень
    • листопад
    • грудень
  • 2023
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
  • Категорія Категорія
  • Портал Портал

П:  Портал «Медицина»